«Моя збірка екслібрисів – найбільша в Україні», – колекціонер Степан Давимука (2)

Отож триває наша розмова з колекціонером Степаном Давимукою про екслібриси. Бесідуємо про те, як він почав збирати ці мініатюри, хто ще з відомих львів’ян захоплюється книжковою графікою.

Про те, як у Ленінграді продавали українську «націоналістичну» літературу

Власне, мій шлях до екслібрису дуже простий. Річ у тім, що ще на першому курсі в «Політехніці» я дуже цікавився книгами і активно їх купував. Попри те, що опановував технічну спеціальність, цікавився також історією та філософією і, звісно, книгами, які тоді забороняли. Часто бував у Ленінграді (тепер Петербург), де було багато букіністичних крамниць. Причому ціни на антикварні книги були смішними, наприклад, томик словника Брокгауза коштував 50 копійок, а всі 86 томів -- 45 рублів. Зараз ціна цієї збірки сягає 10 – 15 тисяч доларів. Там я придбав за 50 – 60 рублів тритомник «Императорская охота», який зараз коштує близько 100 тисяч доларів. Але в Ленінграді також було багато україніки, наприклад, там я придбав книги Грушевського, Яворницького, видання «Живописна Україна». Я тоді жив у гуртожитку і давав читати книги хлопцям. Потім приходило КДБ і забирало «націоналістичні» видання. А під час наступних поїздок до Ленінграда я компенсовував свої втрати.

Вся історія українського екслібрису в одній книзі. Знимка tempora.com.ua

Про те, як Степан Давимука почав колекціонувати екслібриси

Купуючи книги у букіністичних крамницях, я натрапив на екслібриси, деякі з них мене так вразили, що почав їх збирати. Спеціально відклеював із книг. Щоб зробити це правильно, потрібно дотримуватися певної процедури. Також за допомогою спеціальної печатки робив відтиск, тож екслібрис треба було вирізувати.

Мені допомогло, що зі студентських років був знайомий з багатьма відомими художниками: Володимиром Патиком, Любомиром Медведем, Борисом Буряком, Богданом Сорокою, Євгеном Безніском. Усі вони працювали і в жанрі екслібрису. Отож робили мені копії екслібрисів, які виготовляли на чиєсь замовлення. Врешті, про моє хобі знали всі знайомі, серед яких було багато книголюбів, і якщо вони натрапляли на екслібриси, то дарували їх мені.

Вже у роки незалежності вишукував людей, які мали тематичні колекції, та викуповував їх. Так до мене потрапила збірка відомого колекціонера екслібрисів, картин та ікон на склі Володимира Вітрука. Також я придбав колекцію Євгена Лазаренка, багаторічного ректора Львівського університету ім. І. Франка, українського історика Івана Крип’якевича. У кінцевому підсумку в бібліотеці Стефаника нарахували 9012 екслібрисів.

Є екслібриси, а є секслібриси. Знимка vsiknygy.net.ua

Про нові екслібриси, які поповнюють колекцію

Усю колекцію я передав бібліотеці. Звісно, навіть зараз мені друзі приносять екслібриси, однак уже не маю наміру формувати нову колекцію. Зібрав уже 100 нових мініатюр, але так само передам їх у бібліотеку. Так чинитиму і з наступними надходженнями.

Знимка svitlycya.com.ua

Про те, що Степан Давимука досі робив зі своєю колекцією екслібрисів

Якщо мою колекцію скласти у томи по 500 сторінок, то буде 20 томів, однак це дуже товстий папір. Колекцію зберігав у 15-ти паперових ящиках, вони дратували дружину, адже займали багато місця в хаті. Водночас вона розуміла, що це моє хобі, й навіть сама до нього заохочувала. Час від часу я витягував один із ящиків та переглядав. Колекціонеру подобається періодично перемацувати, переглядати свої надбання. Я не робив опису, однак завжди пам’ятав, що у мене є в колекції. Були деякі екслібриси у двох примірниках для обміну з іншими колекціонерами. Колекціонери дуже добре пам’ятають, що в них є і що хотіли би придбати. Вони часто обмінюються певними примірниками, це суттєво зменшує витрати на поповнення колекції.

Творець українських екслібрисів Стефанія Гебус-Баранецька. Знимка uk.wikipedia.org

Про те, хто з відомих львів’ян також колекціонує екслібриси

У Львові є чимало відомих людей, які так само колекціонують екслібриси, наприклад  історик та директор Інституту українознавства Микола Литвин. Щоправда, він захопився цим нещодавно, тож його колекція невелика. Є колекціонери, які збирають твори одного чи кількох художників. Зокрема, відомий львівський тележурналіст Василь Глинчак має збірку Стефанії Гебус-Баранецької. Сподіваюсь її викупити і так само передати бібліотеці імені Стефаника.

(інтригуючий початок див.:http://lvivreport.blogspot.com/2015/01/blog-post_20.html далі буде ще цікавіше)