субота, 30 квітня 2016 р.

Про Юрія Охріменка

Юрій Миколаєвич Охріменко народився 29 травня 1957 року.

З дитинства дуже допитливий і розумний, у Львові поєднав у собі гени мами Емілії Михайлівни з Волині і батька Миколи Овсійовича з Черкащини. Маючи різнобічні таланти, мав широкий вибір з якого обрав професію лікаря–офтальмолога, як і його дядько, відомий офтальмолог з Дрогобича Василь Овсійович, який заснував благодійний фонд охорони здоров’я «ОКО».
Юрко Охріменко з дитинства закоханий у Львів, заснував і став видавцем газети, краєзнавчого тижневика «Мікроскоп пана Юрка» на сторінках якого широке коло письменників, критиків, журналістів, архітекторів, краєзнавців знайомили з таємничими сторінками і проблемами історії, культури, пам’яті Львова. Таким чином Юрко відкрив нам цілі незнані пласти львівських історичних реалій. Для себе лишив лиш слово редактора на першій сторінці де з гумором, дуже влучно і гостро аналізував політичну ситуацію, подавав свіжий погляд на відомі речі, наводив аналогії зі світовою історією, вдало добираючи ілюстрації. Попри те постійно друкував свої наукові розвідки на різноманітні теми – з історії, краєзнавства, дендрології, медицини, гігієни, геодезії, архітектури, мистецтва, політики і філософії.
Багато статей його надрукував Юрій Панишко у збірнику наукових статей «Здоровий спосіб життя».
Він був ініціатором і реалізатором цілого ряду починань, як встановлення меморіальної таблиці вченому-геодезисту Касперу Вайгелю на Саксаганського, Відновлення хреста тверезості на Сихові, визначення й ознакування траси 24 Львівського Меридіану, заснування дендропарку Львівський Меридіан і посадки в ньому їстівних каштанів, сосен та винограду. Імовірно, що при достатній наполегливості з допомогою Інституту геодезії Львівської політехніки на чолі з доктором технічних наук, директор Інституту геодезії професором Корнилієм Третяком вдасться створити і поставити пам’ятний знак на Привокзальній на перетині 24 меридіану і Центрального європейського водорозділу.
Юрій Охріменко спільно з головою Ческої Беседи Євгеном Топінкою ініціював і поставив пам’ятник Швейку у Скелівці (Фельштині) скульптора Андрія Дацка. Також з ініціативи Юрка і Ческої беседи скульптор Дацко створив пам’ятну стелу Шейку для станції Жовтанці, куди найдалі в Україні зайшов бравий вояка. Тепер вирішується питання про її встановлення. Євген Топінка казав: «На мій погляд, образ Швейка – це зображення людини в абсурдних умовах.» В таких, власне, умовах доводиться нині жити нам усім. Юрко не виявив достатньо опірності до буденних побутових обставин, аби їх витримати. Тому й покинув цей світ. Ні для себе, ні для сім’ї статків не збирав, бо часом повторював, що домовина кишень не має. 
Цінував дружбу й інтелектуальне спілкування. Але, виявляється, що жив серцем і мав чутливу, вразливу натуру, що не витримала жорстких реалій. Великими ударами в його житті була втрата мами Мілі, втрата надій українців на Вячеслава Чорновола ( він був у першій сотні «Руху»), втрата приятелів Мирослави Майорчук (Маряни Чорної), Андрія Дороша, Сашка Кривенка, Небесної сотні, ідеалів Майдану.
Він був постійним меценатом Галереї військового однострою на Ринку 42. Ініціював і допомагав організовувати у ній тематичні виставки. Знаходив і купував нові експонати. Пропонував цікаві й унікальні теми, як от «Мілітарні елементи в архітектурі Львова», чи виставка військових ґудзиків, або ужиткових предметів з військової амуніції, збирав експонати про майдан і війну на сході України.
Завжди активно реагував на політичні процеси в нас і у світі, був обраний до місцевих рад. Кілька разів передавав на схід волонтерам куплену ним захисну військову амуніцію, теплі шкарпетки, білизну. Передали навіть власні зимові куртки. 
Юрко неймовірно багато і швидко читав. Тому орієнтувався у всьому, особливо, що стосувалося військових, політичних справ, природи, мистецтва, історії, культури. Він досконало знав Біблію і написав наукову розвідку про рецепти біблійних страв. Так само видав окремими брошурами «Кухня бравого вояка Швейка», «Рецепти з Енеїди» Котляревського, Оповіді з бабусиної скрині, оповідки про львівських пожежників і поліцаїв, та багато іншого. Популяризував у своїй газеті «Мікроскоп» нові мистецькі імена, бо завжди казав, що краще допомагати живим, ніж мертвим. Про це треба й нам усім пам’ятати.

Юрко Волощак

пʼятниця, 22 квітня 2016 р.

Музикою порятуємо дитячі життя

13 травня у Львівському оперному театрі відбудеться унікальна мистецька подія «Мирослав Скорик  проекті «Три «С»: Скорик – Сильвестров – Станкович»  форматі благодійного проекту «Музика заради життя»!
Знимка press-centr.com

Метою проекту є зібрати кошти для медичного обладнання немовлят, котрі лікуються у Львівському Охматдиті а саме спеціальних реанімаційних ліжечок, які дозволяють робити ряд медичних маніпуляцій – за словами завідувачки реанмаційного віддлення Наталії Кунтої фактично йдеться про реанімаційний комплекс вартістю 260 тисяч гривень. Організатором акції є Територіальне відділення Асоціації платників податків України. Квитки на цю подію можна придбати в офісі Асоціації, квиткових касах Львівської опери та на сайті https://gastroli.ua
Банківські реквізити
Отримувач: ТВ ВГО АППУ у Львівській області
ЄДРПОУ:36828706; МФО: 325365
р/р N2600601548884 в ПАТ «Кредобанк» у м. Львові
призначення платежу: спонсорська допомога БП «Музика заради життя», згідно листа N37 від 15 квітня 2016 р без ПДВ

У випадку придбання квитків на 10000 грн та більше, імя благодійника буде оголошено (при попередній домовленості) у вітальній промові перед концертом, також буде опубліковано в буклетах концерту.

четвер, 21 квітня 2016 р.

Хвилина -- і ваші показники в комп’ютері

«Ви самі відповіли на запитання – телефонуєте до нас у колл-центр і повідомляєте показники свого лічильника електроенергії», -- коротко розповів про нову послугу колл-центру ПАТ «Львівобленерго» його начальник Роман Керничишин. Цю послугу надають безкоштовно другий місяць, і хоча говорити про статистику таких дзвінків поки рано, на підприємстві одразу побачили, що вона є затребувана серед споживачів – у перший день близько 300 абонентів Товариства зателефонували в колл-центр, аби повідомити, скільки вони використали електроенергії. Аби переконатись, що це і справді зручно, Роман Керничишин сам зателефонував на номер 0-800-50-15-68. Від першого гудка до моменту, коли дівчина-оператор підняла слухавку, минуло менше 25 секунд.
Ось такі комфортні місця в операторів колл-центру ПАТ "Львівобленерго"

Однак такий спосіб повідомлення показників вашого лічильника має ще одну перевагу – всі розмови за телефоном колл-центру записуються на диктофон, тож, якщо станеться помилка, можна легко встановити, хто її допустив.
Але до перспективи збільшення кількості дзвінків на «гарячу лінію» на підприємстві готові. Роман Керничишин, начальник колл-центру, який провів невелику екскурсію цим підрозділом, розповів, що в колл-центрі планують суттєво збільшити кількість диспетчерів, щоб поліпшити якість послуги. «Минулого року, коли ми починали, в місяць було 6-8 тисяч звернень, зараз 21-22 тисячі,» -- розповів пан Роман. Зараз на зміну виходять четверо операторів, хоча загалом в штаті їх є 19.
Ірина Кпина, оператор колл-центру, розповіла, що в середньому в «спокійний день» обробляє близько 200 дзвінків, однак у разі великої аварії їх кількість зростає в рази, буває, що за день доводиться відповідати на півтисячі дзвінків. З огляду на те, що на кожен дзвінок триває хвилину – хвилину і 20 секунд, це 10 годин безперервної розмови. Треба пояснити, що денна зміна триває 8 годин, нічна – 12 годин.
«Спочатку ми пробували вирахувати «сезонні» піки, однак марно, – пояснює Роман Керничишин, – адже все залежить від погодніх умов». Буревій чи налипання мокрого снігу на дротах призводять до аварій, і, як наслідок – до суттєвого збільшення кількості звернень. Приводом до створення колл-центру, за словами його керівника, стала постанова Національної комісії з регулювання ринку електроенергії (НКРЄ), яка зобов’язала всіх постачальників електроенергії створити в себе такі підрозділи. Втім у цій ситуації київські чиновники лише формалізуали те, що потрібно було зробити. Логіка розвитку ринку електроенергії сама підказувала, що це порібно
Колл-центр засновано з перспективою його розширення. Кожне робоче місце тут відокремлено невеличкою перегородкою від сусіднього, всю інформацію, яку хоче повідомити абонент, оператор заносить у спеціальну форму, яка з’являється на моніторі комп’ютера. І якщо абонент вперше повідомляє про аварію, то цю інформацію одразу передають у диспетчеську аварійної служби «Львівобленерго». Що важливо, між операторами колл-центру та диспетчерами аварійної служби налагоджено двосторонній обмін інформацією – якщо про аварію першими дізнаються оператори, то вони повідомляють диспетчерам, якщо ж першими дізнаються про аварію у диспетчерській, то повідомляють операторам про те, який саме район залишився без електрики.
І про терміни. Хоча закон дає енергетикам 24 години на ліквідацію аварії, на підприємстві ніхто добу не чекає, а намагаються подати електрику якомога швидше.