Тут здобували знання знаменитості

Школа, в якій навчалися Богдан Ступка, Михайло Барбара, Володимир Якимець та інші… 

Поміж вулицями Шота Руставелі та Генерала Тарнавського є вельми цікава і престижна львівська дільниця зі старою забудовою, у самому центрі якої, на вулиці Тютинників, стоїть одна з найцікавіших та найвідоміших львівських шкіл -- № 28 з поглибленим вивченням німецької мови. Школа чи не найстаріша у Львові, історію її заснування свого часу докладно описав відомий львовознавець Ілько Лемко (“Львівська газета”, 

31 серпня 2007 року, № 153 (223)).

Знимка school28.edukit.lviv.ua

У цій місцевості, на горі Скельці, у ХІХ столітті встановили каплицю святого Яцка, тож, коли наприкінці цього століття тут розпочали будівництво, вулицю назвали на честь святого Яцка. Тепер це вулиця Архипенка, а перпендикулярно до неї лежить вулиця Тютюнників, якою можна потрапити до 28-ї школи. Поруч з нею -- дільниця приватної забудови вулиці Черешневої. Втім до 28-ї школи можна вийти й зі звивистої вулиці Генерала Тарнавського – через прохід в одному з будинків потрапите на сходи, якими спуститесь до школи, далі іншими сходами на Черешневу, а звідти -- на площу Петрушевича. Але взимку цей шлях стає ризикованим, адже у будь-який момент можна його продовжити слаломом на 5-й точці.

Отож будівлю школи датовано 1934 роком, однак її утворено з двох приміщень. Історія давнішого з них тягнеться ще з ХІХ століття – 1894 року на вулиці Яцка (тепер Архипенка, 16) збудовано старий корпус школи, далі він зазнав кілька перебудов, врешті 1923 року його викупили сестри-уршулянки. Саме вони надбудували третій поверх і відкрили у збільшеному приміщенні школу. Трохи згодом, 16 жовтня 1931 року, абатиса сестер-уршулянок Марія Ельжбема Люблінська попросила в магістрату дозволу збудувати на прилеглій до школи території гімназію та ліцей. Отож 1934 року за проектом Тадеуша Врубеля зведено нове приміщення школи.

Звісно, коли прийшла совіцька влада, монахині вже не могли навчати дітей, тож 14 вересня 1944 року тут відкрито середню жіночу школу N28. Найцікавіше, що, коли вчителів, які працювали у школі за Польщі, переоформляли на роботу в новостворену 28-у, майже всі вони оформили документи польською мовою. Для вчителів терміново організували курси української та російської мов, однак партійні органи уважно стежили, аби не було якихось «націоналістичних відхилень», часто передаючи куті меду. Наприклад, заборонили учням співати пісню «Чом, чом, земле моя…»

1 вересня 1975 року Богдан Ступка Знимка http://zaxid.net/

1953 року в Совіцькому Союзі відбулась шкільна реформа, тож уже 1954-го школа стала змішаною – сюди перевели 127 хлопців зі школи № 4. Втім, у ті роки освіта не була повністю безкоштовною – півроку навчання у 8-10-х класах коштувало 75 рублів.

До речі, саме у ці роки танцювальним гуртком у школі керував Мирослав Михайлович Вантух, один із найвідоміших українських танцюристів, тепер народний артист України та керівник Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського. 

1959 року відбулась ще одна реорганізація, яка вплинула на подальший розвиток школи – вона отримала статус спеціалізованої з викладанням низки предметів німецькою мовою. Завдяки цьому школа вже у ті роки отримала змогу підтримувати зв’язки із закордонними школами, звісно, в рамках «соціалістичної співдружності». Оскільки школа спеціалізувалась на вивченні німецької мови, то їй дозволили підтримувати зв’язки із Німецькою Демократичною Республікою. Врешті 1984 року 28-а школа налагодила контакти зі школою імені Шевченка у Лейпцігу. 

У Львові є дві школи з поглибленим вивченням німецької мови: № 8 та № 28. Відомий львівський екскурсовод Петро Радковець розповів, що між цими школами завжди була конкуренція.

Про 8-у школу та її зіркових випускників ми розповідали раніше. Однак і 28-а теж не пасе задніх. Серед її зіркових учнів – незабутній Богдан Сильвестрович Ступка, щоправда, він тут навчався лише рік: з 1 вересня 1957-го по травень 1958-го. Втім у школі все одно цим пишаються і на сайті навчального закладу є такий спогад про Ступку-школяра: «Він відзначався чистотою, завжди акуратний, вихований. Батько його працював у оперному театрі. Якщо інші хлопці носили кльош-штани, то Богдан носив класичний костюм з вузькими штанями. Його називали «стиляга». Він активно ходив до драмгуртка».

У цій школі навчався ще один зірковий львів’янин, який упродовж багатьох років фактично був обличчям нашого міста – найвідоміший диктор Львівського телебачення Роман Лемеха. Тут здобували знання художник Юрко Кох, соліст «Метвого півня» Місько Барбара, поет і перекладач Іван Лучук, співачка Юлія Міщенко та лідер «Піккардійської терції» Володимир Якимець. У 1998 -- 2002 роках директором школи працювала Лілія Гриневич, тепер народний депутат України.