95-річного львів’янина визнали найстарішим діючим тренером в Україні

У стрілецькому тирі Львівського державного медичного університету сьогодні вручили диплом найстарішого діючого тренера в Україні 95-річному тренеру зі стрільби із лука Михайлові Хусківадзе – відтепер його ім’я буде офіційно внесено до книги рекордів України. Втім за неофіційною інформацією він є також найстарішим діючим тренером у світі. Михайло Хусківадзе і досі по-армійськи підтягнутий, по-королівськи пунктуальний і по-спортивному азартний, водночас пан Михайло дуже розхвилювався такою увагою до його персони, довго збирався з думками і врешті сказав, що йому приємно, що у такий складний період, коли в Україні війна є люди, які не забувають про спортсменів-лучників.

Знимка galsports.com 

Учні Майстра, який і досі бездоганно володіє луком своєю однією рукою,  досягають відмінних результатів на національних та міжнародних рівнях. Серед них чемпіонка Європи серед неповносправних із стрільби з луку Руслана Дзьоба-Балян яка розповіла про те, як Михайло Хусківадзе переконував її почати заняття з стрільби із лука і допоміг їй подолати складну життєву ситуацію, коли вона опинилась в інвалідному візку.

Сам Михайло Хусківадзе є людиною неодинарною – ще у 1941 році під час боїв під Москвою він втратив кисть лівої руки, однак це не завадило йому стати влучним стрілком із пістолета, а згодом навчитись стріляти із лука. Це він робив з допомогою протезу. Протягом 40 років він був доцентом Львівського медичного університету де займався питаннями реабілітації інвалідів. У радянські часи цьому не приділяли жодної уваги, натомість Михайло Хусківадзе зрозумів що стрільба із луку це той спорт, який може допомогти людям в інвалідному візку подолати свою недугу – це чи не єдиний вид спорту, у якому не треба міняти правила спеціально для неповносправних. Також він власними зусиллями створив в мед університеті тир для лучників де чимало деталей зробив особисто. Лише кілька років тому він перестав особисто стріляти з луку – до того часу він долаючи власну неміч щодня приходив у тир, аби натягнути тятиву і пустити стрілу у мішень.

– головний тренер збірної команди України  зі стрільби з лука, Заслужений тренер УРСР /1969р./, Заслужений тренер СССР /1974р./,  Народився 06 серпня 1919р. у м. Омськ /Росія/. Учасник Великої Вітчизняної війни, офіцер. Після важкого поранення – інвалід війни ІІ групи. Навчався у Львівському державному інституті фізичної культури /1966р./
З 1960-1971рр. тренер збірної команди СРСР і старший тренер молодіжних збірних команд України, голова тренерських Рад Федерації стрільби з лука України, центральної Ради СДСТ «Буревісник». З 1962р. – тренер Львівського державного медичного інституту. З 1989р. по сьогоднішній день головний тренер збірної команди України зі стрільби з лука серед інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату. Підготував Валентину Ковпан – срібну призерку Олімпійських ігор 1976р. в Монреалі /Канада/, Сергія Атаманенко /Заслужений майстер спорту України/– срібного призера Паралімпійських ігор 2000р. в Сіднеї /Австралія/, чемпіона світу 2005р. /м. Маса-Каррара, Італія/, виховав 18 Майстрів спорту міжнародного класу, призерів і рекордсменів Європи, Світу, України.
Автор 43 наукових праць, посібника «Спортивна стрільба з лука», 18 урядових нагород, ордена Червоної зірки /1968р./, Вітчизняної війни ІІ ступеня /1995р./, Богдана Хмельницького /2000р./