У Національному музеї на проспекті Свободи, 24 відкрилась персональна виставка львівського художника Ігоря Гавришкевича, яка посвячена до його ювілею – 60-річчя. Про це Ігор Гавришкевич повівдомив мене особисто.
Знимка ratusha.lviv.ua |
За словами кандидата мистецтвознавства Романа Яціва «ювілейна виставка систематизує творчий шлях та формально-образні ідеї мистецтва Ігоря Гавришкевича в ключових пунктах його чуттєвості і національної свідомості. Тут урівноважилися громадянські інтонації з тонкою лінією суб’єктивованого вслухання в метафізичну тканину щоденності. Знаковими маркерами історичної свідомості мистця є князівська та козацька доба, Тарас Шевченко, українська національно-визвольна боротьба XX століття, відродження Державності та Революція Гідності. У визначеному метафоричному Часі Нескорених І. Гавришкевич реалізує свою ціннісну позицію, шукаючи адекватну героїчній або драматичній темі структуру образності. «Публіцистичний слід» у творах такого типу загублюється в самій стихії сугестивного письма, трансформуючись у певну символьно-пластичну гіперболу. Напружена форма в малярстві мистця артикульована тими ж засобами, які вже стали носіями його авторського стилю. Духовною платформою методології живопису Ігоря Гавришкевича є традиційність в її сакральних точках та естетичних еквівалентах. Світло- і сонценосність кольору, ритмічність в організації елементів картинного образу, особливий статус ландшафтного простору в вібруючому пуантилістичному «вихорі» стали означуючими стиль інтегралами. З «теплом і запахом трави», в особливій інтонаційній палітрі відкритих, соковитих барв автор життєстверджує морально-етичну позицію в просторі сучасного буття, докладаючи до визначеного Часу Нескорених і свою індивідуальну силу Добра.»
Знимка art.together.lviv.ua |
Ігор Гавришкевич народився 13 березня 1955 року в селі Липовець Яворівського району. Художню освіту розпочав у Ново-Яворівському ПТУ-14 де займався народними промислами та закінчив у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва (тепер Львівська академія мистецтв). Тривалий час працював директором музею-заповідника «Личаківський цвинтар». З вересня 2005 року — доцент кафедри академічного живопису Львівської національної академії мистецтв.
Немає коментарів:
Дописати коментар