вівторок, 31 березня 2015 р.

Занадто висока, як для школи

На початку вулиці Зеленою важко не звернути увагу на вельми цікаву та доволі високу будівлю, яка розташована під номером 22. Витянута догори струнка п’ятиповерхова будівля із трикутним дахом та величезним годинником у піддашшю. А ви врахуйте, що 5 поверхів у австрійському будинку, це вам не 5 поверхів у «хрущовці». Власне ця обставина може легко збити з пантелику, якщо ви спробуєте дивлячись здалеку визначити функціональне призначення цієї будівлі. А мова йде про одну з найстаріших львівських шкіл, яка з повоєнних років носить порядковий номер 6. У 2012 році ця школа відзначила своє 100-річчя, адже у 1911 році тут, на місці зруйнованого палацу графів Замойських було збудовано приватний навчальний заклад для дівчат імені Софії Стшалковської. І до його спорудження були залучені кращі львівські архітектори Юзеф Сосновський та Альфред Захаревич.

Знимки: http://school6.lviv.ua (5)

І хоча вона була збудована з використанням усіх досягнень архітектури в царині будівництва шкіл, все ж один недолік відомий львівський екскурсовод Петро Радковець зауважив – ця будівля є занадто високою, як для шкільного. 
Ну а те, що школа ця була модерною, як на свій час говорить лише один факт – на даху було обладнано астрономічну обсерваторію. Можливо цим і пояснюється така незвична висота шкільної будівлі. До речі, власною обсерваторією зараз не може похвалитись жодна львівська школа, отож і думайте, чи то ми маємо прогрес у будівництві шкіл, чи, навпаки, регрес.

За свою історію школа на початку вулиці Зеленої фактично лише один раз зазнала реорганізації – у 1939 році, одразу після приходу в Галичину совіцької влади вона була перекваліфікована на хлопчачу школу з російською мовою викладання. У роки німецької окупації тут діяв військовий госпіталь, ну а з приходом других совітів тут знову залунали дитячі голоси, і лише у 50-х роках, коли було скасовано роздільне навчання хлопців та дівчат, тут з’явились змішані класи. Статус російськомовної вона зберегла і в роки незалежності України. Власне через російську мову викладання ставлення до неї завжди було специфічним – у совіцькі часи саме у школі N6 вчилось чимало дітей із сімей партійних функціонерів. Втім це вже – історія. 

До речі, про історію, у 2008 році у ході реставрації шкільного приміщення на фасаді вдалось відкрити раніше приховані зображення гербів Польщі, Литви та України. Вони виготовлені із смальти та венеційського скла – вони реставровані і тепер їх можна вільно оглянути зайшовши на подвір’я школи. Не менш цікавими колись були і приміщення актового залу та їдальні – вони були оформлені розписами Костянтина Стефановича та декоровані Зигмундом Вальком – на жаль протягом довгих років всі ці шедеври не збереглися. Натомість на другому та третьому поверхах збереглися старовинні вітражі.

Шоста школа за понад 100-літню історію переживала злети і падіння – у 30-х роках минулого століття у ній навчалось 800 учениць, однак вже у 1985 році тут навчалось 420 учнів. Протягом понад століття школа N6 писала свою історію, яка охоплює дві світові війни, совіцький період та роки незалежності – у 2012 році тут було відкрито шкільний музей, де її можна бачити вже наочно.


Немає коментарів:

Дописати коментар