Зараз одна зі львівських компаній пропонує
клієнтам тур по львівських кав’ярнях із розповідями про ці заклади та
дегустацією їхніх напоїв та наїдків. Таке собі водіння кози як вид екскурсії.
Втім, водити козу нинішніми кав’ярнями – це одне. Інше – провести таку подорож
не лише в просторі, але й в часі, відмотавши назад років 30. Здавалося б, не
так багато, однак насправді це період, за який виросло ціле покоління і
кардинально змінився уклад життя. Сучасні кав’ярні, хоч і різняться стилями, таки мають певний присмак гламурності. Інша річ -- кнайпи
70-80-х років, які не витримали конкуренції зі своїми молодшими братами та
новими смаками. Втім у тих кав’ярнях
залишився дух минулої епохи, який не був совіцьким.
Власне, цікавою є неофіційна атмосфера того часу, яка здебільшого не потрапляє в
підручники історії. Чим і як жили люди за совіцької влади, що робили у вільний
час, яким було закулісся творчого життя та побратимства – все це зазвичай
залишається поза увагою істориків. Однак саме з таких речей можна створити
реальну мозаїку того життя, яке вирувало зовсім недавно. А для цього найліпше
вирушити на екскурсію старими львівськими кнайпами – тими, що подекуди
збереглися, і тими, які зникли разом зі своєю епохою. Цього разу моїм гостем є чудовий
знавець старих львівських кнайп, їх відвідувачів і традицій, відомий львівський
журналіст, псевдонім якого – Ганс. Саме той, що тривалий час вів у газеті
«Ратуша» рубрику «Сто рядків від Ганса». Отож нашим екскурсоводом є Ганс, або ж
Олесь Ганущак.
 |
| Олесь Ганущак (Ганс) знає все про старі львівські кнайпи |
Свою екскурсію, чи то пак «водіння кози», ми
почали з сучасної вулиці Бандери, де була така кнайпа. «Вона була цікава тим,
що туди приходив один генеральський синок. На початку тодішньої вулиці Енгельса
(тепер Коновальця) був будинок, де він жив, і у тому ж будинку вперше у Львові
показували сороміцьке кіно, звісно, нелегально», -- розпочав розповідь Ганс.
– У ті часи був популярний анекдот: «У
вірменського радіо запитали, що таке міжнародна порнографія. На радіо
відповіли: тим займаються шведи, фільмують поляки, дивляться львів’яни і
розказують москалям». Потім той генеральський синок виїхав, однак розповідають,
що будинок так і не перепрофілювали, досі на його вікнах -- жалюзі, а навколо
-- огорожа, туди постійно приїжджають гонорові машини, кажуть, що там дуже
дорогі дівчата.
 |
| Вулиця Степана Бандери навпроти Львівської політехніки. Колись тут наливали, тепер -- рахують гроші |
У пивниці на початку вулиці Антоновича була кнайпа
«Юлія», яка мала дві зали – в одній наливали пиво, у другій – міцніший
алкоголь. Її завсідниками були дві категорії відвідувачів, перша -- дівчата,
однак вже не такі дорогі, друга – хлопці, які там постійно грали в карти.
Казали, що разом з дівкою там можна було ще щось «підчепити», але добре, що
поруч, на Енгельса (тепер Коновальця), є шкірвендиспансер, де одразу можна
вилікувати те, що «підчепив» із дівкою. Також тому закладу хронічно не щастило
на кухарів, а на кухні була несправна вентиляція, тож якщо там смажили мойву,
то всі запахи йшли в зал, на відвідувачів.
 |
Мандруємо далі. Зараз на перехресті Антоновича –
Бандери – Русових є піцерія «Челентано», однак колись там було кафе «Світлиця».
У ньому, звісно, можна було посидіти, однак взагалі там було незатишно через
постійні протяги. Згодом кришнаїти зробили у ньому дієтичну їдальню для
злиденних, для чого на двох мотоциклах привозили обіди. Звісно, міцного
алкоголю там не було, однак можна було випити пива. Якось у центрі зустрів
знайомого, який пожартував, що, мовляв, розуміє, чому я не закушую – зранку
тобі кришнаїти привезли обід і ти ним наївся…
Наступний заклад на вулиці Бандери – «Лілея», де завжди, пам’ятаю, була чиста та
охайна кухня. Хоча яка там кухня, це була так звана «професорська кнайпа», яка отримала
назву тому, що розташована якраз навпроти «Політехніки» – туди під час сесії приходили
студенти та викладачі й за горнятком кави і канапкою складали сесії. Зрештою,
приходять вони туди і зараз. Років 40 там незмінна господиня пані Катерина –
така порядна, мила галицька жіночка. І що цікаво, на закусь, окрім добрих
канапок, вона пропонує помідори, квашені огірки та сливки домашнього
виробництва – дуже смачно.
(Далі буде ще цікавіше…)
Немає коментарів:
Дописати коментар