суботу, 16 травня 2015 р.

Соломія Чубай: Двічі народилась у рік кози

Не знаю, чи в цьому був якийсь випадковий збіг обставин, але на 33 хвилині мого інтерв’ю з Соломією Чубай, яке відбувалось у «Дзизі» вона розповіла що її батько помер коли йому було 33 роки. Власне цю деталь я зауважив випадково, оскільки маю звичку час від часу дивитись на таймер диктофона. Окремо представляти Соломію Чубай напевне не має потреби, принаймні для людей, які знаються на сучасній українській музиці. Власне приводом до розмови став той факт, що Соломія народилась у рік кози, ну і саме цей рік китайського гороскопу зараз маємо. Але справа не лише у гороскопах. Життя людини взагалі складається з окремих періодів, вони можуть відповідати правилам, які у гороскопах встановили китайці, може підпорядковуватись законам соціоніки (правда ця тема у нас залишилась за дужками розмови), а може взагалі складатись з тих періодів, які сама собі складе людина або ж за неї це зроблять незалежні від неї обставини – це вже як хто собі поверне – чи то плисти за течією, чи проти. Втім повернемось до самої розмови.

Знимка zbruc.eu

Про вплив гороскопів та астрології за життя
Ну так, за гороскопом я коза, що тут скажешJ, нікуди від цього не дінешся. Кажуть, що кози дуже творчі, вперті, сімейні, для них важливий сімейний затишок. Але поза тим вони вперті, домагаються свого. Те, що написано в гороскопі іноді начебто співпадає, однак треба порівнювати одразу два гороскопи, адже за одним я коза, а за іншим – терези. І тому завжди прагну до мистецтва, творчості, креативності, коза все це дає, хоча при цьому вона дуже сільська тваринка. Час від часу я читаю гороскопи, захоплююсь астрологією, вірю в те, що розташування планет впливає на наше життя, до того ж в мене є друзі-астрологи. Одна з них зараз живе в Майямі, говорила мені, що навіть знаючи точну годину та день мого народження не зможе мені нічого сказати, оскільки важливо, як людина росте духовно. Якщо це є, то можна коригувати те, що закладено при народженні. Мене цікавить ця сторона нашого життя, оскільки я розумію, що у цьому світі не все так просто.
Духовність спонукає нас молитись і таким чином відчувати певні вібрації з Космосу, відчувати Бога. У мене таке поєднання – я за гороскопом коза та терези, моя дитина – скорпіон, і в цьому є певні кармічні моменти. Зараз мені 35 років і я дійшла висновку, що головне в житті – не загубити в собі світло, адже людині дається чимало випробувань, зокрема я так само пройшла чимало емоційних випробувань. Головне при цьому – не втратити світла та добра і віри, що світ таки кращий.

Про те, чи іменний рік для кози є особливим
Не можу стверджувати, що цей рік для людей які народились під цим знаком є якимось особливим, зрештою, як він пройде – залежить виключно від самої людини. Звичайно, є сподівання що коза протягом цього року допомагатиме в емоціях, в любові, в творчості. Але водночас в мене дуже реалістичний погляд на життя: оскільки у нас зараз війна, то можна вигрібати тільки з того, що є в реальності. Втім мені хочеться вірити, що допомога таки є, і з кожними роком буде все легше та легше. Роки є різними – простішими та складнішими, однак два роки тому, коли я робила татове «П’ятикнижжя» мені це дуже важко давалось. Однак Мар’яна Кіяновська тоді мені сказала: «Ти будеш згадувати цей рік, як один з найкращих в твоєму житті». Уже пройшло доволі багато часу і тепер я розумію, що це справді так і було – ця робота багато що мені дала. Так само сподіваюсь, що цей рік кози багато що дасть хорошого, головне – не стояти на місці, а рухатись вперед.

Про те, що Україна як держава теж народилась в рік кози – 1991
Точно! Круто! Я про це раніше не думала, що є такий збіг у моєму житті. Можливо в цьому є певний знак, що я не можу покинути цю країну, скільки б мені не пропонували це зробити, я буду все робити для розвитку і збагачення нашої країни. Це взагалі хороший рік, багатий на зміни в творчому плані.

Про характер кози
Коза не є агресивною, це швидше такий собі впертий дипломат, який вміє настояти на своєму, на відміну від іншого знаку – свині, (чи по-іншому кабана) яка є лінивою, але водночас агресивною. Ці риси кози я знаю по собі. Ми, кози, стаємо впертими та даємо відсіч лише у крайньому разі, коли нас дуже дістати, розлютити, а так ми мирно щипаємо травичку. Так само і Україна.


(Початок. Далі Соломія розкаже ще цікавіше)

Немає коментарів:

Дописати коментар