Це, власне, вже не історія, а легенда, – зауважив Ігор Гавришкевич, знавець
Личакова, і додав, що чув її від старших працівників цвинтаря.
Річ у тім, що на зламі ХІХ -- ХХ століть найбагатшою людиною у Львові був
горілчаний король Юзеф Бачевський. Його власністю був найбільший у краї
горілчаний завод, тож будь-які захцянки Бачевського виконували. Коли хвороба
прикувала його до ліжка, його працівники замовили у Франції спеціальне обладнання,
за допомогою якого тіло магната після смерті за допомогою слуг змогло пройти
від храму до цвинтаря за каретою з труною. Для цього слуг спеціально вдягнули і
з’єднали з тілом покійника, який повторював їхні кроки. І вже перед самою могилою його поклали у труну.
uk.wikipedia.org |
З погляду медицини, це неможливо, адже після смерті м’язи застигають. Втім
Ігор Гавришкевич припускає, що їх могли обробити якимись спеціальними розчинами,
у Бачевського грошей на це вистачило. Цю легенду підтверджує уже хоча б той
факт, що для Бачевського було надзвичайно важливо, що відбуватиметься з його
тілом і як вшановуватимуть його пам’ять після смерті. Не випадково, мабуть, і
те,що саме його гробниця є найбільшою на Личакові.
Немає коментарів:
Дописати коментар