Тиждень
тому моїм гостем був відомий львівський філателіст Андрій Пилюх. Втім він не
лише колекціонує марки та конверти, а й розробляє їх дизайн. Звісно, розмова
почалася про марки та конверти, однак вийшла далеко за межі цієї теми, адже
філателія потрібна не лише для колекцій, а й для того, щоб ми могли листуватися.
Втім останніми роками рукописні листи стали такою ж рідкістю, як раритетні
марки. Їх замінило електронне листування, а SMS тепер виконує функції
телеграфа. Однак, на думку Андрія Пилюха, людство ще не скоро відмовиться від
традиційного листування. Отож слово моєму гостю.
Про дитяче ставлення до філателії
Колись я так само думав, що філателісти – то вар’яти, які мають багато грошей і не знають, куди їх подіти. Але це поверхове,
примітивне бачення, яке ґрунтується на досвіді колекціонування марок у
дитинстві. Адже дитина ставиться до марок, як до гарних кольорових фантиків,
безсистемно збираючи усі, які їй сподобаються, не вникаючи у їх зміст.
На практиці колекціонування спонукає до
самоосвіти. Адже, долучаючи марку до колекції, людина мусить вникнути в суть
події, з нагоди якої випущено марку, з’ясовує, чому випущено ту чи іншу марку,
починає вивчати тему. Кожен сам собі визначає принципи колекціонування, адже
серйозні філателісти збирають марки певної тематики. Одні колекціонують все, що
відображало українську тематику у філателії до радянської влади. Є ті, що
збирають марки, присвячені січовим стрільцям. Філателісти колекціонують тільки
марки, а філокартистки – конверти. Багатьох цікавлять конкретні теми,
наприклад, спорт, футбол, мистецтво. Колекціонування змушує досконало знати
тему, якій присвячуєш свій час. Я обрав історію козацтва, але колекціоную те,
що сам роблю. Щоб виготовляти філателістичну продукцію, треба встигати за всіма
подіями. А для того, щоб зробити конверт, необхідно пройти чималу бюрократичну
процедуру. До того ж держава не хоче увіковічувати в конвертах та марках деякі
події, наприклад, позаминулого року влада проігнорувала 70-річчя УПА, лише у
Львові до цього поставились трохи ліберальніше і дозволили нам провести
офіційне погашення конверта до цієї дати. Втім всю необхідну філателістичну
продукцію довелось робити мені: штемпель, конверт, марку, віньєтки.
Про філателістичні
правила й таборову пошту
Чітких правил колекціонування марок
та конвертів немає – кожен їх встановлює сам. Є правила оформлення колекції.
Щоб представити її на виставці, необхідно дотримуватись правил розміщення марок
та конвертів на стендах. Зазвичай дорого коштують конверти, які практично
застосовували, тобто вони мають поштові штемпелі. Водночас є колекційні зразки,
передусім ті, якими послуговувалась таборова пошта. Свого часу вони виконували
переважно агітаційну чи культурно-обмінну функцію. За цим принципом я створював
свою козацьку пошту, хоча її не одразу підтримали філателісти.
Про пошту Майдану та
Майдан у філателії
Згодом мене зацікавила пошта Майдану.
До Міжнародного дня пошти навіть зробив виставку на цю тему. Спочатку я
негативно ставився до Майдану, оскільки мені видавалось, що йдеться про штучний
протест, який не має серйозного підґрунтя. Однак потім побачив, що це
переростає у велику справу. Тому для підтримки Революції гідності виготовив
тисячу поштових карток, присвячених пам’яті загиблих під час протестів:
Жизнєвського, Вербицького, Сеника. Картки зробив у вигляді боффонів –
підпільних грошових знаків УПА, яким вояки віддячували людям, що їх
підтримували. На тих конвертах ми ставили штемпель «Допоміг Майдану – допоміг
Україні».
Отож через деякий час я навіть
облишив козацьку тематику, оскільки зрозумів, що це є важливіше. Почав
допомагати пошті Майдану, особливо після того, як особисто познайомився з
людьми, які її організували, зокрема, з Юрієм Реглісом. Пошту Майдану створили подібно
до таборової пошти. Спочатку ніхто не задумувався, як зробити її професійно з
точки зору колекційної, прагнули оживити Майдан, тож повісили скриньки на
наметах, пронумерували їх, зробили два поштові відділення. Після того один
хлопець запропонував зробити марку. Оскільки ж марка – це знак оплати, то на
марках Майдану написано номінал «Одна добра справа». Власне, так вони працюють
і зараз – за свої послуги коштів не беруть, натомість просять зробити добру
справу. Зазвичай в обмін на це їм приносять блоки марок чи конверти.
Про те, чому не зникнуть
рукописні листи
На кожному конверті Майдану написано: «Влада змінюється – листи
залишаються». Впевнений, що рукописні листи ніколи не зникнуть. Річ у тім, що
лист, написаний рукою, передає енергію людини, електронне повідомлення цього
ніколи не замінить. Отримуючи рукописний лист, ви не лише читаєте його зміст, а
й дивитесь на почерк автора. Це подібно до того, як слухати музику – можна це
зробити через навушники, а можна піти у філармонію – відчуття зовсім інші.
Впевнений, що рукописні листи ніколи не зникнуть. Адже інтернет залежний віл
електрики – відімкніть його від розетки -- і все зникає. Натомість лист на
папері – це документ. Вся історія людства ґрунтується на письмових документах.
Саме на основі листів науковці вивчають життя великих людей. Від того ми нікуди
не подінемось. Електронна інформація легко потрапляє під контроль. У нас всі
біди почались від ліні та бідності, а важливість тих чи інших речей ми
визначаємо через калькулятор.
Немає коментарів:
Дописати коментар