Львівські кішки, які гуляють самі по собі

На жаль останнім часом у Львові було зафіксовано випадки догхангерства – донедавна цей термін був для більшості людей не відомий, на практиці це надзвичайно жорстоке явище, яке привнесене до нас з-за східного паркану – вважає мій гість відомий львівський лікар-ветиринар та захисник тварин Андрій Курач. Продовжуємо бесіду з ним розпочату тиждень тому http://lvivreport.blogspot.com/2014/10/blog-post.html. Звісно, говоритимо не лише про цю проблему, а й про інші особливості життя у місті собак та кішок.

Про агресивність тварин

www.lovecat.pp.ua

Тварини можуть бути агресивними лише охороняючи певну територію, або ж у певні періоди свого життя. Якщо таких тварин відловлюють на вулиці, то зоопсихолог, оглянувши її, порекомендує застосувати собаку там, де такі якості є найкращими, передусім для охорони, наприклад садиби. Біда в тому, що наша влада підтримує як модель вирішення проблеми безпритульних тварин найпростіший спосіб – спіймати тварину та знищити її. Але позбутись проблеми таким чином не вийде, адже через безконтрольність за розмноженням домашніх тварин на вулиці опиняються нові собачки та кішки і популяція відновлюється

Про те, чому припинилась програма контролю за чисельністю безпритульних собак

Кілька років тому у Львові стартував проект контролю за чисельністю безпритульних собак. Проект підтримував депутат Львівської міськради Анатолій Забарило, однак згодом він припинив його фінансування, тож проект зупинився. Зараз цим ніхто не займається.

vestnik.in.ua

Про російське походження догхангерства

Російське походження має не лише сказ, а й догхангерство – рух за знищення тварин у місті. Вони діють методами, якими користуються спецслужби, щоб непоміченими зайти на територію, яка охороняється тваринами – спецслужбісти труять їх таким чином, що власник не міг одразу зрозуміти, що сталось, з собакою, вона гинула, тож працівники спецслужб могли непоміченими потрапити на об’єкт, який їх цікавив. Цей рух спочатку поширився у Росії, де працювали спецслужби, які шукали осіб, які здатні цим займатись. У підсумку догхангерство поширилось там, де влада не хоче цивілізованими метолами регулювати чисельність тварин. Це тупий, казарменний шлях, який не вирішує проблему. Наше товариство зібрало доказову базу щодо тих випадків, які зафіксували у Львові, причому йшлося про загибель тварин, які мали господарів. Але якщо цим займалися спецслужби,то сумніваюся, що міліція зможе розкрити ці злочини.

Про котів, як вільноживучий вид мегаполісів

Зазвичай безпритульні тварини харчуються зі смітників а також з того, що виносять їх опікуни. Звісно, коти також їдять мишей та щурів, тож є природними дератизаторами. До речі так само, як і собаки, які виловлюють щурів. Саме у такий природній спосіб регулюється чисельність популяції гризунів у місті, тому у багатьох європейських містах, як Римі та Варшаві їх визнали вільноживучим видом. Це одначає, що їх не потрібно відловлювати, знищувати, а їх чисельність контролюється шляхом стерилізацію. Функція кішки не міняється з часів Давнього Єгипту, де вони так само стерегли комори від мишей. Звісно, у котів у собак різна методика полювання, тому кішкам слід забезпечити вільний доступ до пивниць Але при цьому тварини повинні бути ідентифіковані, а комунальні підприємства повинні знати скільки кішок живе на їхній території – це цілком реально, об’єднавши зусилля їхніх опікунів. Саме тому ми виступаємо за визнання кішок вільножувичим видом на території Львова.

korisni-porady.co.ua

Про приватні готелі для тварин

На жаль комунальне підприємство «Лев», яке створено для того, щоб вирішувати проблему безпритульних тварин не справляється з цією проблемою. Одна з причин – підприємство підпорядковано не екологічному управлінню мерії, а житловому, де не розуміють в чому проблема. Зокрема «Лев» не займається ветеринарною практикою, хоча має на це ліцензію, також вони не створили готелю для тварин. Це ті речі, на яких можна заробити, натомість заробити на безпритульних тваринах неможливо.

Зауважу, що в світі є приватні готелі для тварин, так само є потреба у такій установі у Львові. Адже господарі, коли їдуть у відпустку часто не мають де прилаштувати улюблену тваринку. Звісно, її можна віддати на деякий час у притулок, але це не є основне завдання притулку.

Про Луцьк, як модельне місто

Для себе знаю лише одне місто, яке можна вважати модельним у галузі роботи з безпритульними тваринами – це Луцьк. Дана Вавринчук, яка є головою міського товариства охорони тварин переконала владу, що вона зможе очолити спеціалізоване комунальне підприємство. Зараз там ефективно проводять ідентифікацію тварин яких забирають з вулиці. При цьому місто оплачує комунальні послуги та зарплату, натомість все інше – громадська організація за рахунок коштів, які вона збирає як пожертви. Свого часу ефективно така робота проводилась в Донецьку, щоправда за рахунок коштів  Фонду Ріната Ахметова. Однак назвати таку модель європейською аж ніяк не випадає, адже це кошти, які були раніше вкрадені в суспільства, а потім вони повертались «з барського плеча».

У 1997 році був у Познані, оглядав їх притулок. За місяць там відловлюють 150 безпритульних тварин, з них 20-30 піддають евтаназії. Решта живе у притулку в просторих вольєрах, у кожному з них до 5 собак, які між собою не конкурують. Територія викладена плиткою, охайні вольєри, доріжками гуляють сім’ї які вибирають собаку, яку б хотіли забрати.