Галицький їдиш

Львівську культуру дуже важко уявити без її єврейської, чи то пак жидівської складової, адже цілі дільниці міста, надто на Підзамчому, зрештою, і частина середмістя навколо сучасної вулиці Староєврейської були заселені євреями, які так само творили мозаїку міського життя аж до ІІ світової війни. Найбільша війна в історії людства принесла фізичне винищення цьому народові, відоме як Голокост. Упродовж десятиліть совіцької влади євреї постраждали не менше, зазнавши не так фізичного, як духовного геноциду. З наших вулиць фактично зник їдиш, яким зараз розмовляє декілька львів’ян.

-- І все-таки говорити про зникнення цієї мови у Львові поки передчасно, – розповів один з її носіїв та відомий юдейський культурний діяч Мейлах Шейхет, який у мене днями гостював. Власне з паном Мейлахом ми мали приємність спілкуватись на різні теми українсько-єврейського життя, про що переповім згодом, а поки про їдиш у Львові.

www.varianty.net

Про їдиш у Львові

Цієї мови Львові практично вже немає, але є її носії. Людей, які активно спілкуються мовою їдиш у повсякденному житті, можна порахувати на пальцях. Звісно, тих, хто розуміє цю мову, є більше, однак вони не спілкуються нею в побуті. Втім їдиш живе завдяки нащадкам тих релігійних львів’ян, які зараз роз’їхалися по всьому світу. Річ у тім, що віруючі іудеї не практикують вживання святої мови у повсякденні, щоб вона не засмічувалась. Так вони виявляють шану до давньоєврейської мови, якою написано Тору.

Тож їдиш, хоч і не поширена у Львові, однак досить активно пов’язує наше місто зі світом. Є багато тлумачень юдейської філософії мовою їдиш, я розмовляю нею щодня і з равином, і з іншими людьми у всьому світі.

Про те, де у Львові можна вивчити їдиш

Хоча активних носіїв їдишу у Львові значно поменшало, однак вже зараз є декілька молодих українців, які вивчили цю мову навіть на такому рівні, що можуть її викладати. Курс їдишу є в Українському католицькому університеті, також діють літні школи їдишу і в УКУ, і в центрі міської історії.

Про те, заради чого варто вивчити їдиш

їдиш має надзвичайну співучість, різнобарвність, м’якість, унікальним словотворенням спонукає до розважливої розмови. Це неповторна мелодія, яку хочеться слухати постійно. Є пісні на їдиш, вистави, їдиш має свій неповторний гумор. Дуже важко зрозуміти Шолом-Алейхема, якщо не знати їдиш, не знати культури містечка. Тому зараз багато музикантів шукають стародавні мелодії, щоб здійснити їх аранжування на сучасний лад, бо вони дуже притягують, не залишають нікого байдужим. Ці мелодії переплітаються з українськими мотивами. Тобто їдиш живе.

Про сліди їдишу, які лишилися у Львові

Передусім їдиш вплинув на мову львів’ян, багато слів, які ми знаємо як суто львівські, мають єврейське коріння. Наприклад, «цімес» – сутність якогось явища. Кажуть «цімес цього питання полягає в тому…». А цімес – це обрядова єврейська страва, яку їдять на Новий рік з моркви, родзинок, меду.

Типово українське слово «рейвах» також походить з їдишу – збурення, як і «гвалт». Деякі слова в наших мовах звучать однаково, тому мені важко сказати, чи то їдиш на українську вплинув, чи навпаки, наприклад, однаково звучать «підлога», «паркан», «дах». Звісно, улюблена страва львів’ян -- пироги, на їдиші звучить як «пирогес», оскільки вживається у множині. Ще одна страва – «млинці» на їдиш «млинцес». Щодо суботи, то це походить зі святої мови «шабес», або в осучасненому івриті «шабат». Візуально ці сліди їдишу можемо бачити в написах, які збереглися в старій частині Львова. Часом підприємці, розуміючи зміст цих написів, реставрують їх, як це зробили власники магазину на вулиці Куліша. Це свідчить про те, що наше місто дуже толерантне до культур інших народів.

Подекуди львівські підприємці відновлюють написи на їдиш. Фото www.dw.de

Про теорію слов’янського походження їдиш

їдиш – це мішана мова, що виникла на основі німецької, гебрайської, тобто мови Святого письма. У ній є багато українських слів, які змінені відповідно до законів їдишу. І хоча в їдиші доволі багато слів слов’янського походження, однак вважати цю мову слов’янською не можна, це лише наслідок тривалого спільного проживання наших народів. Втім я б не критикував прихильників цієї теорії, адже вони демонструють позитивний підхід, хочуть показати, що ми є братні народи зі спільною історією. Зрештою, Папа Римський сказав, що кожен християнин у своїх початках повинен відчувати себе юдеєм.

Про їдиш у Єврейській автономній області

Це був їдиш радянського зразка, навіть правопис там було змінено порівняно з класичним. Насправді це була спроба відірвати юдеїв від своєї віри, тому акцентували передусім на їдиші. Там виходив журнал «Совєтіш Геймланд», тобто «Радянська Батьківщина», у якому дотримувалися цього штучного правопису. Однак у класичному їдиші поширені слова із Тори, натомість у тій мові, якою послуговувалися в Єврейській автономній області, таких слів не було, то не був їдиш, яким розмовляють віруючі юдеї. Цю автономію Сталін створив для того, щоб ізолювати віруючих юдеїв, справжню міць яких відчували комуністи. Для них це була перешкода на шляху до русифікації інших народів. Так само вважали і нацисти. Також і Путін казав, що йде нас визволяти від українців, хоча насправді ми цього не потребуємо. З цієї нагоди ще один великий українець Ярослав Дашкевич стверджував, що були в історії ріки крові, однак вони були значно коротшими, аніж роки спільного мирного співіснування наших народів.

Про переслідування їдишу в Ізраїлі

На початках створення єврейської держави там забороняли їдиш, оскільки хотіли утвердити іврит. Водночас їдиш вважали селянською мовою. Однак зараз політика змінилась, ізраїльський уряд фінансує розвиток їдишу, там відбуваються численні заходи для підтримки їдиш. Ставлення до їдишу помінялось, оскільки їдиш має унікальні властивості об’єднання народів. Відроджувати мову ніколи не пізно, але з часом це складніше зробити.