Про бомжів-книгоманів та ображеного Дмитра Павличка

– Війна війною, а Форум за розкладом, – сказав Ілько Лемко Леву Львовичу, який його цими днями здибав на Форумі видавців, а заодно й розкрив деякі секрети форумівського маркетингу. За словами відомого львовознавця, п’ятниця – то найударніший день на Форумі, на другому місці – субота, на третьому – четвер і на останньому – неділя. Що б не говорили про Форум, однак його основа – таки великий базар. Правда, інтелектуальний і подекуди з великими амбіціями. Отож про амбіції. Лев Львович, гуляючи у тому форумівському натовпі, зустрів Дмитра Павличка в печалі. Поет і колишній політик був неймовірно засмучений тим, що йому не дали слова на Форумі, не дали провести письменницький мітинг, не захотіли говорити про проблеми російсько-української війни, а, крім усього, якась невихована і малокультурна особа наступила йому на ногу. Я не знаю, що там відбулось між Дмитром Павличком і Олександрою Коваль, але не зовсім розумію, чому на Форумі повинні обговорювати тему війни. Це ж не засідання генштабу і навіть не тусовка політологів, а захід, в принципі, культурний. Зрештою, що заважало Дмитрові Павличку подати заяву в міську раду про проведення письменницького мітингу в певний час. Чи це якось вплинуло б на долю Донбасу, сумніваюсь, але, мабуть, класик ходив би не такий насуплений. Цікаво, що, попри гнівні філіппіки, Дмитро Павличко пропустив іншу подію, якій, на скромну думку Лева Львовича, точно не місце на такому поважному зібранні, як Форум видавців. Власне, не так події, як особі, адже 13 вересня, і не де-небудь, а в Палаці Потоцьких автографи роздавав канадійський професор Пол Роберт Магочій. Нагадую, той самий Магочій, який є ідеологом політичного русинства. Там би ще поруч Гіркіна зі Стрєлковим поставити – компанія була б ще та. І наостанок ще одне спостереження зі львівських вулиць – книгоманія у ці дні справді захоплює, як-то кажуть, найширші верстви населення разом із бомжами і ромами. Отож по дорозі з Форуму Лев Львович надибав на проспекті Свободи молодого безпритульного цигана зі Закарпаття, якого звуть Коля. Юнак сидів на тротуарі під «Гранд-готелем», просив на харчування і… читав книжку Гарафими Маковій – ясновидиці і монахині. Розповів, що надзвичайно захоплюється релігійною літературою, а також детективами, любить читати українські книжки – часом їх знаходить, а часом і купує. Ось такий ром-книгоман. Культура переможе!