Війна Гамлетів та Жукових

Події останнього часу в Україні зазвичай коментують політологи та військові. Важливо також, як вони вплинуть на світову геополітику. Але є й інший вимір – людський, а значить, суто психологічний: чому одні люди пішли на Майдан чи Антимайдан, а згодом до війська чи до лав сепаратистів, натомість решта залишились вдома. Очевидно, з психологічних мотивів. Пояснення цього можна шукати в соціоніці. Це один із напрямів психології, відповідно до якого є 16 соціонічних типів, що походять від імен відомих діячів. Ці соціотипи об’єднуються у чотири квадри. Отож цього разу моїм гостем був відомий львівський соціонік Олексій Пивоваренко. До речі, не так давно я побачив Олексія під час зустрічі бійців 80-ї аеромобільної бригади, де він вивчав цю подію з погляду психології. Для нього це стало ідеальною можливістю з'ясувати, представники яких саме соціотипів вирушили на війну.

Майдан з погляду соціоніка

Річ у тім, що дуже багато українців належать до першої квадри, або, за соціонічною термінологією, квадри «революціонерів». Для цієї квадри притаманне неприязне ставлення до людей третьої квадри («підприємців»), до якої належить президент Віктор Янукович. «Революціонери» можуть коритися владі до певного часу, однак врешті терпець уривається. Майдан визрівав поступово, адже за рік до початку революції в Україні зафіксували 300 різноманітних виступів проти влади: чи то масштабних протестів, чи локальних акцій. Натомість звіряче побиття студентів спонукало до радикального протесту. Адже наш народ, по суті, є добрий. Це підтверджує навіть те, що про військових українські матері говорять як про дітей. У наших містах переважають гамлети («вчителі», етико-інтуїтивні екстраверти) та жукови («маршали», сенсорно-логічні екстраверти). Наприклад, «Українська правда» опублікувала обличчя Майдану.Більшість із них -- гамлети. Вони також переважають серед учасників бойових дій з українського боку. Гамлети мають вроджений героїзм, їхні характерні гасла: «Бути чи не бути, ось в чому питання», «Боротьба до кінця». Це люди, які легко віддають життя.

Львів’яни – переважно гамлети

Львів належить до гамлетівського типу. Причому це помітно ще з австрійських часів. Саме тому так багато львів’ян було на Майдані. Особливо це стосується мешканців центральної частини міста. Домінування типу впливає і на результати виборів, адже тривалий час у Львові голосували за Куйбіду, Горинів, які також є гамлетами. Хоча зараз соціонічні уподобання львів’ян змінилися. Андрій Садовий -- наполеон («політик», сенсорно-етичний екстраверт).

З Майдану гамлети вирушили на війну

Гамлети-майданівці пішли у добровольці. У бойових діях на Сході України беруть участь також чимало наших жукових, трапляються єсеніни (лірики, інтуїтивно-етичні екстраверти). До речі, Сергій Нігоян, який перший загинув на Майдані, також був гамлетом. Цей соціотип притаманний для вірмен.

На Антимайдані та серед сепаратистів домінують жукови 

Передусім це стосується бандитського середовища. З погляду соціоніки, це погано виховані жукови, натомість там майже немає горьких («інспекторів», логіко-сенсорних інтровертів). До речі, серед жінок-втікачів зі сходу переважають єсенінки, чоловіками яких є здебільшого жукови, адже ці соціотипи мають дуальні стосунки, тобто це – ідеальні пари. Також серед сепаратистів трапляються гамлети. Керівниками на Сході Українистають здебільшого штірліци («адміністратори», логіко-сенсорні екстраверти).

Специфіка війни гамлетів та жукових

Як ми вже зауважили, в українській армії переважають гамлети,а серед сепаратистів та російських найманців – жукови. Хоча обидва типи є войовничими, однак манера війни у них різна. Гамлети є відчайдушними та безстрашними, це етики, натомість етична функція -- слабинка «Жукових». Власне про них кажуть «Кому війна, а кому мати рідна».

«Контролер» Путін

За соціонічною типологією, Владімір Путін належить до горьких, або «контролерів». Цьому соціотипу більше, ніж іншим, притаманна дисципліна. Саме тому він добре організований, любить наводити порядок. Він робить все, щоб його держава «не розсипалась». До цього соціотипу належав Іосіф Сталін. Також «контролером» є Меркель, саме тому вони можуть спілкуватися годинами.

Дипломат Порошенко

Теперішній український президент є наполеоном. Він дипломатичний, хитрий, він уміє притягувати гроші для країни. Отримує кайф від процесу заробляння грошей. Саме тому його так добре сприймають на Заході. До цього типу належить і колишній президент Польщі Алєксандр Квасьнєвський.

«Зустріч поглядами» Порошенка та Путіна

У Порошенка як наполеона розвинута етична функція, він ненавидить тих, хто виступає проти демократії. До того ж йому притаманна артистичність, тож його знаменита «зустріч поглядами» з Путіним – гра. Гримаса Путіна у той момент відображає невпевненість, що не характерна для його соціотипу. Це свідчить про те, що його таки загнали в кут. До одного соціотипу з Путіним належить його міністр закордонних справ Лавров. Лише погляньте на його обличчя! Натомість російський представник в ООН Чуркін -- бальзак («критик», інтуїтивно-логічний інтроверт), він добре усвідомлює, що під час своїх виступів говорить нісенітниці. Для представників цього типу етична функція не важлива. І якщо говорити про найближче оточення Путіна, то його коханка Аліна Кабаєва є жуковкою, тож вона його налаштовує на войовничий лад, спонукає притискати сусідні країни.

Жуковим погано, коли нема війни

Оскільки Путіна загнали в кут, то він намагатиметься звідти вибратись будь-яким способом. Керівництво РФ не розуміє, що українська психологія зовсім інша, ніж російська. Це було помітно ще під час Майдану, коли Путін спонукав Януковича діяти жорсткіше. Річ у тім, що в Росії, коли з’являється ОМОН, всі розбігаються, а в нас, навпаки, збігаються. У них дуже мало людей, які належать до квадри «революціонерів». Архетипним мультфільмом для росіян є «Ну постривай», де вовк -- жуков, натомість заєць – єсенін. Жуковим погано, коли нема війни, тому Росія постійно воює.