Військова історія Львова

Збірка нарисів військової історії Львова ХІІІ-ХУІІІ століть «Leopolis militans» побачила світ у видавництві «Апріорі». Автор праці, відомий львівський історик Андрій Козицький розповів, що написав її у популярному стилі, адже добре розуміє, що значну частину історичних знань українці черпають саме з популярних джерел, навіть з не завжди достовірних голлівудських стрічок. З цього приводу він згадав німецького канцлера Отто фон Бісмарка. Той свого часу вжив фразу, яку зараз часто цитують: «Ніколи так не брещуть, як перед виборами, після полювання або ж на війні». Щобільше, народам, які тривалий час не мали державності, доводиться ще й долати легенди, що створили чужинці. Звісно, такими легендами насичена й військова історія Львова. Як приклад, Андрій Козицький наводить легенди, які йому вдалось знайти у мережі щодо облоги Львова військами Богдана Хмельницького: «Навальним штурмом 14-16 жовтня козаки взяли Високий Замок». Тобто навальний штурм тривав 72 години, чого не могло бути. Річ у тім, що у різних джерелах подано різні дати взяття Високого Замку, і автор цього не уточнив. Правда виявилась трохи іншою – замок здобували два дні, першого дня здобули першу вежу, в іншій утримались оборонці міста, другого дня вдалося здобути сам замок, тобто 14-15 жовтня» – розповів історик про наукові здобутки гугл-інтелігенції – так він назвав людей, які основні знання черпають з інтернету. З цією ж облогою пов’язана також легенда про те, як козаки немилосердно грабували руське населення Львова. Постає питання, чому тоді мешканці Львова так допомагали козакам, адже саме українці відкрили їм браму. Насправді ці розповіді з кількох джерел – з опису боїв під Збаражем, Брюховичами і на самому Високому Замку -- ще одна легенда, поширена в мережі. А як було насправді, варто читати в книзі, яка, напевне, принесе чимало задоволення справжнім любителям історії.