четвер, 10 липня 2014 р.

Львівський Гобсек

Цю давню історію мені переповів відомий львовознавець Юрко Охріменко, а йому – його бабця, яка добре пам’ятала ще дорадянські часи. Отож, тоді одним з найбагатших містян був такий собі Шпрехер – власник двох найбільших тоді львівських кам’яниць, одна з яких розташована пл. Міцкевича, 8, нині відома як колишній Будинок книги, інша -- на проспекті Шевченка, 7 – теперішній Будинок профспілок. Чоловік був украй скупий – здаючи два велетенські будинки в оренду, сам, однак, ходив у лахмітті. І навіть не гидував тим, щоб витягнути зі смітника шмату та здати її в утиль.
-- У Парижі був Гобсек, про якого писав Бальзак, а про його львівського послідовника» ніхто не пише, – резюмував Юрко Охріменко.

Зрештою, пан Юрко, якого я запросив у гості, як відомого львовознавця та корінного львів’янина, – розповів ще багато історій уже про звичаї та стиль життя совєтського Львова 50-60-х років, зокрема, як виникла легенда про львівську каву. Але про це читайте згодом.  

Немає коментарів:

Дописати коментар