вівторок, 22 липня 2014 р.

У Львові жив та боровся з ОУН Леонід Брежнєв

У біографії одного з радянських керівників Леоніда Брежнєва є «львівський період». Про цей маловідомий факт мені нещодавно розповів один із патріархів громадського руху Львова Борис Дорфман. Він уточнив, що це було одразу після завершення ІІ світової війни. Леонід Ілліч протягом року жив у самісінькому центрі міста – готелі «Жорж». За словами Бориса Дорфмана, поміж друзів майбутнього генсека був, як і годиться, тодішній перший секретар обкому партії Іван Самійлович Грушецький, а також директор Львівської філармонії. У Львові вчорашній фронтовик та політрук мав намір зробити кар’єру. Саме тоді у Львові знаходились 6 та 12 радянські армії, відповідно було багато військових.
www.musaelian.ru
Цікаво інше – повоєнний період майже не відображено в біографії Брежнєва. Наприклад, у біографії радянського вождя на сайті http://leonidbrezhnev.narod.ru/Biografia_LIB.htmзазначається, що війну він закінчив у Празі генерал-майором на посаді начальника Політуправління 4-го Українського Фронту, а демобілізувався лише 1946 року. Дещо уточнює ситуацію російська Вікіпедія, в якій згадується, що він працював начальником Політуправління Прикарпатського військового округу та брав участь у придушенні руху за незалежність України – ОУН. Власне на цій посаді пропрацював з липня 1945 року по червень 1946-го, тобто в розпал боротьби з українськими націоналістами.
Тодішній керівник Львівського обкому КПУ Іван Грушецький був майже земляком Леоніда Брєжнєва, оскільки народився у селі Камишоваха Оріхівського району Запорізької області. Його дядько був головою волосного революційного комітету і загинув «від рук бандитів» 1920 року. Втім, що це були за «бандити», ми тепер можемо лише здогадуватись.

Леоніду Брежнєву боротьба з ОУНівським підпіллям таки допомогла піднятися кар’єрними сходами, бо одразу після того його призначили першим секретарем Запорізького обкому партії.  Це був перший крок до успішного підкорення номенклатурних вершин.