На відпочинок можна поїхати у далекі закордонні краї, або ж, як більш бюджетний варіант, відпочити в Одесі, Шацьку, чи, приміром, на Закарпатті. Але для цього все-одно треба витратити чималу суму: дорога, готель, харчування-перебування. Не кажучи же про те, що двох днів для таких місць явно замало, хотілося б бодай тиждень.
Якщо ж ані відпустки, ані стосика вільних грошей найближчим часом не передбачається, то можна обмежитись і Львівською областю. У цьому випадку можна зробити так би мовити «кавалерійський наскок» - сісти зранку в електричку чи автобус і вирушити в одне із міст області. Ну а ввечері повернутись додому. Дорога в обидва кінці у вас займе максимум 5 годин. Якщо маєте власний автомобіль – можна вкластися і в 2,5 години.
Але ж ви зібрались на відпочинок, тож поспіх тут не завжди доречний. Можна не поспішаючи походити по старому місту, детально обдивившись всі достовидності, придбати якісь місцеві сувенірчики, ну а ввечері розслабитись за келихом вина чи бокалом пива (це вже кому як до смаку). Ну а на другий день відвідати ще якийсь цікавий об’єкт, який є по дорозі і вже не поспішаючи повернутись до Львова.
9. Дев’яте місце у нашому рейтингу туристичних міст та місць Львівщини посідає Городок та Комарно.
 |
| Знимка travel.ua |
Городок має шарм типово галицького містечка з дещо метушливим центром і надзвичайно спокійним та розміреним життям поза межами центру містечка. Як у майже кожному галицькому містечку у його центрі є ратуша у стилі класицизму. Звісно, із годинником-курантами на вежі. Окрім того – церква Миколая з дзвіницею (між іншим, початок 16 ст.), дерев’яна церква святого Івана Хрестителя, яка датується 1754 роком, млин 16 століття та чимало інших пам’яток. Городок відомий і тим, що саме тут у 1932 році боївка ОУН здійснила напад на польську пошту.
Городок розташовано на трасі, яка сполучає Львів із кордоном, тож проблем із готелями тут немає. Наприклад, невеличкий готель «Мрія», або ж, приблизно у тому ж форматі, готель «Каскад». Оскільки туристи, зокрема, транзитні у місті не є рідкістю, то є тут і де поїсти. Наприклад, у ресторані-музеї «Княжий двір», де фірмовими стравами є ребра в пиві, гречаний пиріг, салати «Княжий двір» та «Запорізька січ» ну і, звісно, «Мамин борщ».
 |
| Знимка ishchuk.net |
А вже наступного дня можна заїхати у невеличке містечко Комарно, де є пам’ятка архітектури національного значення - дерев’яна церква Архистратига Михаїла, збудована у 1754 році.
8. Восьме місце рейтингу займають місто Старий Самбір та села Розлуч і Скелівка – кожен із них має свою принаду, яка доповнює можливості іншого.
 |
| Знимка invtur.com.ua |
Одне з найцікавіших містечок на Прикарпатті – Старий Самбір. Маленьке, тихе, спокійне. До гір тут зовсім недалеко, врешті, Старосамбірський район вже має статус гірського.
Свого часу такі містечка були осередками єврейського життя в Галичині, оскільки значна частина їх мешканців, або й навіть більшість, становили євреї. Зараз від того минулого залишились лише окремі пам’ятки, як от старосамбірська синагога та єврейський цвинтар. Між іншим, один з найстаріших в Україні, адже ховали тут ще у 16 столітті.
Якщо ви хочете трохи затриматись у цих краях, то зупинитись краще не в самому містечку, а в селі Розлуч.
 |
| Знимка vidlunnya.livejournal.com |
Як бонус, матимете чудове повітря і карпатську природу плюс джерела мінеральної воли «Нафтуся», «Залізна» та «Содова». При базах є і кухні. А вже наступного дня, попивши мінеральної водички, можна вирушити в село Скелівку (колишній Фельштин). У селі зберігся костел святого Мартина з оборонною баштою-дзвіницею, однак головна принада села все ж не він. Село згадується у романі чеського письменника Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка». Звісно, у селі є і пам’ятник славному вояку.
7. Сьомим у нашому рейтингу є пара, що складається з міста Сокаль та села Тартаків.
На жаль, найцікавішу пам’ятку архітектури Сокаля – монастир бернардинів - ви зможете оглянути тільки здалеку, оскільки зараз там виправна колонія. Про те, що цю колонію варто закрити, а монастир передати міській громаді говориться давно, надто після недавньої пожежі на її території, однак поки ситуація залишилась незмінною.
 |
| Знимка ru.wikipedia.org |
Та попри цю обставину Сокаль таки варто відвідати, адже тут є ще церква святого Миколи (кінець 17 ст.), Сокальська ратуша, яка на відміну від інших аналогічних будівель є одноповерховою, звісно, з традиційною вежею – так само невисокою, але оригінальною за своєю архітектурою. Як і на більшості ратушанських веж, тут є годинник-куранти. Тут є де зупинитись на нічліг. Щодо поїсти, то у Сокалю є кафе «Рибка» на вулиці св. Петра і Павла, 3. «Фішка» закладу – золоті рибки, які плавають в акваріумі, а також зала для дітей.
А вже наступного дня можна вирушити до Тартакова – колишнього міста, яке тепер має статус села та відоме своїм палацом Потоцьких.
 |
| Знимка uatravel.org |
На жаль, зараз від нього збереглася тільки частина мурів. Натомість наприкінці 19 століття на рештках замку був зведений палац Збігнєва Лянцкоронського, який був власником села.
А про найцікавіші місця відпочинку – наступного разу
Немає коментарів:
Дописати коментар