четвер, 28 серпня 2014 р.

Мандрівки Божої Матері

Львів’яни можуть жити на Сихові чи Левандівці, а працювати у центрі міста чи на Привокзальній, кожного дня прямуючи з однієї архітектурної епохи в іншу. Це стає таким звичним та природним, що ми не помічаємо цих трансформацій. Втім одна спільна деталь чи, точніше, деталі, таки супроводжують нас у будь-якому куточку Львова. Це численні фігури Матері Божої. Скільки їх у нашому місті, ще не порахував ніхто.
Найбільша в Україні Фігура Матері Божої

Звісно, найвідоміша з них розташована на проспекті Свободи, а от найбільша, і не лише у Львові, а й у всій Україні – на Сихові, на вулиці Ігоря Антонича. І розташована вона поруч з дерев’яною церквою Благовіщення УПЦ КП. Точніше, храм ще не добудований. Уже майже завершено спорудження його каркасу, а поруч на землі лежить шатро, яке робітники ще не встигли встановити. Пан Ігор, який керує будівництвом, розповів, що сподівається найближчим часом завершити будівництво, та зізнався, що сам є греко-католиком. «Але це не має принципового значення, все одно це Богоугодна справа», -- каже будівничий. Дерев’яний храм тут стоятиме два -- три роки, аж поки неподалік не зведуть муровану церкву. Місце під неї вже вибрано, там встановили хрест. «За той час тут сформується громада, а вже коли завершимо будівництво мурованої церкви, то дерев’яну перенесемо в інше місце», -- ділиться планами чоловік.
Ось тут біля руїн церкви св. Михаїла  мала стояти фігури Матері Божої. Фото uk.wikipedia.org 

Втім фігура Божої Матері таки вражає розмірами – з постаментом вона заввишки 15 -- 16 метрів, а власне скульптура має 6 метрів. Автором її проекту є відомий львівський скульптор Юліан Савка. Однак первісно вона мала стояти не у Львові, а на… Яворівському полігоні. Саме там, на території колишнього села Вишеньки, знаходяться залишки славетної церкви святого Михаїла. Свого часу цю церкву особисто освятив митрополит Шептицький. Однак її доля виявилась трагічною – після ІІ Світової війни радянська влада розширила полігон, тож жителів Вишеньки переселили, а кам’яна церква опинилась на танковій директрисі. Під час численних маневрів вона стала мішенню для танкістів. Вже в незалежній Україні танкістам заборонили стріляти по церкві, однак про відродження храму не йшлося. Саме біля розстріляної церкви і мала стояти ця велична фігура, однак цьому перешкодили керівники районної адміністрації. Таким чином фігура Матері Божої опинилась на Сихові. І тепер вона стала захисницею житлового кварталу,  в якому невдовзі постане храм. А заодно і свідченням галицького екуменізму.