У Львові знову батяруватимуть + програма

1-3 травня на площі Музейній (біля Домініканського собору) пройде VII День Батяра у Львові. За словами організаторів, це свято міської культури, під час якого гості та мешканці міста мають рідкісну можливість зануритися в атмосферу, настрій, стилістику і побут такого споконвічно львівського явища як батярство – розповіли мені у прес-службі Львівського магістрату.

Знимка sofiykasblog.wordpress.com

«Гості свята познайомляться із галантними хуліганами - батярами та їх культурою. Батяри залишили нам у спадок багато гумористично-ліричних пісень, анекдотів, оповідок, які сьогодні називають «батярським фольклором». Батяри – стали одним із символів Львова», - зазначив організатор свята Андрій Сидор.
За його словами, цього року в рамках заходу вперше проведуть Ретро Fashion Market разом із НІША (шоурум українських дизайнерів) та велопроменад «Батяри на роверах».
Тож 1-3 травня у Львові збираються усі, хто хоче більше дізнатися про батярів, стати частиною батярської культури, відтворити настрій та запал, який панував у місті на початку ХХ століття, та разом відсвяткувати День Батяра у Львові.

ПРОГРАМА VII ДНЯ БАТЯРА У ЛЬВОВІ

1-3 травня 2015 року:

Місце: площа Музейна, 1 (біля Домініканського собору)

Час: щодня з 12:00 до 20:00 год

·                      Виставка «Urban Sketching in Lviv»

·                      Виставка разом із Центром міської історії Центрально-Східної Європи

·                      Лекція про історію батярства у Львові

·                      Ретро Fashion Market разом із НІША (шоурум українських дизайнерів)

·                      Батярська канцелярія

·                      Батярська бетонна мануфактура

·                      Майстер-класи із виготовлення свічок

·                      Dj-сети

2 травня 2015 року:

Місце: площа Музейна,1 (біля Домініканського собору) - парк ім. Івана Франка

Час: з 13:00 до 20:00 год

Велопроменад «Батяри на роверах»

Батяри на роверах - це перший львівський ретро велопроменад, що об’єднає людей, які цінують стиль та міські велосипеди. Сподіваємося, це стане щорічним дійством та своєрідною присвятою львівській батярській міській культурі початку ХХ ст.

Програма:

13.00 - збір на площі Музейній, проходження реєстрації

14.00 - початок велопроменаду «Батяри на роверах» на площі Музейній.

16.30 - збір у парку ім. Івана Франка, у програмі:

·                      майстер-клас з лінді-хоп та соло-джаз плюс бонус вивчення всесвітньо відомої лінійки Шим Шам від Lindy Club - Swing Dance in Lviv

·                      нагородження кращого чоловічого та жіночого образу

·                      пікнік та чаювання

·                      кіно у парку

·                      виставка раритетних велосипедів

·                      фотостінка

·                      ігри у петанг та крикет.

Львівські роверисти тепер будуть в Асоціації

Львівські любителі роверів вирішили об’єднатись в Асоціацію – у суботу, 17 січня о 17-й годині у приміщенні анти кафе «Come In!» відбудуться установчі збори Асоціації велосипедистів.

Знимка: www.zik.ua

Мета нової ГО – об’єднати усіх, хто хоче жити у комфортному місті, стати майданчиком для обміну ідеями та втіленням їх у реальність – про це розповіли у асоціації. Роверисти сподіваються, що таким чином вони зможуть впливати на місцеву владу щодо створення належних умов для велоруху, а також залучати грантові та спонсорські кошти для реалізації різноматних вело ініціатив.

Докладніша інформація:http://lav.org.ua/

«Куплю си газету» вже неактуально. Треба ровер…

Кажуть, що особливим атрибутом львівських кав’ярень довоєнних часів була газета. Отак неспішно тримаючи в одній руці філіжанку з гіркуватою чи кислуватою (залежно від смаку) кавою, а в іншій --«Діло» чи «Gazetu Lwowsku», дізнавалися світові новини. Час поступово прискорювався, однак газети в кав’ярнях були своєрідною романтикою. Зрештою, доступу до новин треба було очікувати, щоб ось так у спокійній ситуації дізнатись про події глобального масштабу, а зустрівшись із колегою, їх обговорити та пофілософствувати про світову політику. Все це створювало певну романтику, яка й породила ці рядки: «Куплю си ґазету, сяду до трамваю. Бувай ми здорова, я вже від'їжджаю».

Ровери у Львові були популярні ще в часи Швейка. Фото lviv-online.com

Та й трамваї тоді були іншими – маленькими.  Це дві прикмети міжвоєнного Львова, який ще не знав, які лихоліття його чекатимуть у 40-х роках ХХ століття. Вони колоритно відображені в ностальгійній батярській пісні. Також у період тимчасового затишшя  виникла пристрасть львів’ян до ровера, хоча він тоді ще програвав у популярності автомобілю – більш нахабному, однак на екологію тоді ніхто особливої уваги не звертав.

Сорокові роки таки змінили  цей стиль життя. Ні, газета залишилась, однак слугувала вже для іншого – колективної пропаганди та агітації, тож читати її за кавою якось не випадало. Надто буржуазна картина виходила. Втім один націоналістичний елемент у тих львівських комуністичних газетах таки був – газета під назвою «Вільна Україна». Пригадую одне з улюблених занять львів’ян, які були у відрядженні чи на відпочинку, -- питати в кіоску газету «Вільна Україна». Кіоскер впадав у ступор і белькотів, що націоналістичних газет у нього немає… Або ж що вільної України не може бути…

Ровери у ті часи перетворились на ознаку сільського способу життя – у львівських селах вуйки на двоколісних їздили пасти баранів чи корів. Ще дві категорії, які ними користувались – діти та спортсмени. Останні переважно їздили групами.

В кав’ярнях таки збирались, звісно, не для того, щоб почитати свіжий номер «Вільної України» -- інформаційним символом того часу був короткохвильовий приймач, де, якщо не помиляюсь, на частоті 31 метр звучав «Голос Америки», ще на якихось частотах -- «Радіо Ватикан» та «Свобода». Отож, поміж іншим, кав’ярні ставали тим місцем, де народжувалось львівське волелюбство.

Модерний "Електрон" в старому Львові. Фото galinfo.com.ua

«Вільна Україна» так і залишилась в  історії комуністичною газетою, її противагою стала «За вільну Україну», у кінці 80-х Львів кинувся в вир вільнодумства та реальної свободи. Кав’ярні стрімко почали змінювати обличчя, однак газети, за поодинокими винятками, так і не стали їх ознакою. Кава та 50 грамів коньяку стали атрибутом дозвілля містян.

У тому було справді щось неповторне, але друковані газети таки залишаються там, у ХХ столітті, поступаючись модерному винаходу – інтернету з численними наворотами у вигляді Wi-Fi. Трамвай, який помітно збавив у швидкості, раптом набув модерного вигляду й почав відвойовувати львівські вулиці, ставши прикметою сучасного міста. Хоч поки що австрійськими коліями курсує єдиний «Електрон». А в кількох трамваях пропонують скористатися Wi-Fi. А ровер – це вже модний атрибут не лише середмістя, а й околиць із окремими доріжками, паркінгами та зручними з’їздами.  

«Куплю си газету…» стало неактуальним ретро. Відтак Львів утратив певний шарм та романтику. Принаймні пісні «Куплю си Wi-Fi» ще ніхто не придумав.