четвер, 17 вересня 2015 р.

До 1939 року у Львівському університеті було 35 східних мов, тепер – п’ять

А чи знаєте ви, скільки іноземних мов вивчають у Львові? Питання складне лише на перший погляд, оскільки основним місцем, де львів’яни можуть вивчити іноземні мови є Львівський національний університет імені Івана Франка. Звісно, є численні мовні курси, однак зазвичай вони не виходять за рамки того, що пропонують у Франковому університеті. Зараз в університеті пропонують вивчення 27 іноземних мов, серед них майже всі слов’янські, романські, мови Північної Європи та країн Балтії, кілька східних мов. Чи можуть львів’яни при бажанні можуть цілком стати поліглотами -- про це розмова з проректором університету з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Марією Зубрицькою. Однак приводом до цієї розмови став візит посла Ірану до Львова, у ході якого той заявив, що його держава готова допомогти у розширенні ви вчення перської мови. Власне з цієї екзотичної для нас мови ми й розпочали розмову.

Знимка osvita.ua

Про те, скільки східних мов вивчали у Львівському університеті до ІІ світової війни і скільки тепер
Кафедра сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича розпочала свою роботу у нашому університеті з викладання перської мови чи фарсі. Ініціатива створення кафедри належала відомому сходознавцю, перекладачеві та дослідникові перської літератури Яремі Полотнюкові, одному із співавторів «Малої антології перської поезії». На кафедрі працює учень Яреми Полотнюка, лауреат літературної премії імені Максима Рильського Роман Гамада, автор перекладів із перської мови «Захоплюючі розповіді» Алі Сафі та «Бахтіяр-наме», що вийшли у 2011 та 2012 роках у тернопільському видавництві «Богдан». У процесі свого розвитку кафедра сходознавства запровадила викладання арабської мови та літератури, потім – японської мови та літератури, турецької мови та літератури, а з навчального 2015-2016 року ми починаємо навчати  студентів китайської мови та літератури. Таким чином маємо 5 східних мов. Однак до 1939 року у нас викладали 35 східних мов на 9 кафедрах. Зокрема викладали рідкісні групи алтайських та памірських мов.
Для того, щоб започаткувати викладання іноземної мови повинні бути висококваліфіковані викладачі, які досконало володіють цієї мовою, мають досвід спілкування цією мовою. Для прикладу, традиції викладання японської мови в Університеті закладала викладачка Олена Горошкевич, котра мала змогу вивчити цю мову і удосконалити свої мовні знання в Японії. Велике значення для підвищення рівня викладання східних мов мають академічні обміни, стажування, технічна допомога з боку країн, мову і культуру яких ми пропонуємо студентам для фахового вивчення. Зразковим прикладом є наша співпраця з японським урядом та японськими університетами. Практично, викладання всіх східних мов відбувалося еволюційно – від факультативу до спеціальності.
Щодо китайської мови, то ми так само розраховуємо на підтримку китайського посольства. Зокрема нещодавно у нас був посол Китаю і ми клопотали про відкриття в університеті Інституту Конфуція. Ця установа функціонує за моделлю Ґете-Інституту, Британської Ради та інших програм академічного обміну. До речі, посол Китаю пригадав, що у каплиці Боїмів екскурсовод йому розповів, що один із Боїмів, а саме Міхал Боїм як місіонер поширював християнство в Китаї. Міхал Боїм першим переклав твори китайських філософів - зокрема Конфуція. Збереглись також його щоденники з описами тварин і рослин, тибетської та китайської медицини. Так що зв’язки Львова із Китаєм сягають ще у середньовіччя.
Якщо повернутись до іраністики, то ще починаючи з 90-х років минулого століття наші студенти та викладачі регулярно їздили до Ірану для поглиблення знання фарсі. Отож посол Ірану зауважив, що його країна завжди пропонує можливості для підвищення рівня володіння фарсі, тому можна говорити і про розширення викладання фарсі. Проблема у тому, що у нас, на жаль, ринок послуг, на якому затребувані східні мови, не такий вже й широкий, хоча конкурс на східні мови у нас завжди був високий. Саме тому ми домовились, що хоча ми зацікавлені у підвищенні рівня викладання, але нас цікавлять також спільні проекти з технічних та природничих наук. Тож посол пообіцяв допомогти підшукати нам партнера в Ірані, який за профілем своєї діяльності найкраще відповідатиме нашому університетові, з яким ми і укладемо угоду про співпрацю. А вже після того будемо подаватись на гранти, які пропонує іранський уряд. Таким чином перську мову зможуть вивчати не лише філологи, а й хіміки, біологи, математики, політологи та програмісти.

Що стосується українсько-китайської академічної співпраці, то ми прагнемо відразу розвивати міжінституційну співпрацю за посередництвом Інституту Конфуція. Посол Китаю наголосив, що без знання китайської мови, нюансів локальної культури повсякдення нам буде складно динамізувати економічні стосунки з цією країною.
(Далі буде ще цікавіше)