Чи постарішає Львів на 16 років?

Стосовно дати заснування Львова історики сперечаються вже не один десяток, і навіть не одну сотню років. З плином років ця подія відсувається в глибину років. Здавалось би, до загальноприйнятої дати – 1256 рік, як року першої згадки вже усі звикли, понад те, саме вона фігурує у різноманітній рекламній продукції, класикою з поміж яких є горнятка з написом «Львів-1256». Власне про те, як історики «вирахували» цю дату я вже писав раніше. І хоча дата вже начебто усталилась, однак запитання в істориків таки залишились. Не так давно львівські науковці Іван Паславський та Ярослав Книш знайшли документи, які свідчать, що ймовірною датою заснування Львова є аж 1240 рік, ну а засновниками міста могли бути король Данило Галицький та його син Лев. 

Роль князя Лева Даниловича у заснуванні Львова незаслужено применшена. www.litopys.com.ua

Якщо це припущення вірне, то вже цього року ми мали б святкувати не 759-ту річницю, а 775-у, тобто невеликий ювілей. Зрештою, справа напевне не в ювілеї – зараз не та ситуація, а у встановленні істини. Я опитав кількох відомих львів’ян – і з числа істориків та гідів, і з числа представників влади – як діючих, так і колишніх – яку дату вони вважають ближчою до істини. І найперше, що варто відзначити – крапку у цьому питані ставити ще дуже рано, адже всі вони ставлять під сумнів і одну і іншу дату. Якщо узагальнювати – достеменної відповіді ми не отримаємо ніколи, бо ймовірно, такої одномоментної події і не було. Хіба-що раптом у пилюці якогось архіву (не обов’язково львівського) знайдеся указ короля Данила (а можливо і якогось іншого князя) з повеління закласти місто на схилах Високого замку.

На думку львівського екскурсовода Петра Радковця 1256 рік є датою не заснування, а першої письмової згадки про місто. 6767 рік від створення світу було зазначено в літописі. Це відповідає 1259 року. Натомість 1256 рік – дата, яку вивели на основі інших документів. Насправді коли було засновано Львів – це не знає ніхто – зазначив Петро Радковець. Натомість львовознавець Ігор Мельник ввважає, що першою згадкою про Львів є таки 1240 рік, однак припускає, що насправді місто могло виникнути ще у Х столітті.

У цьому документі ймовірно міститься перша згадка про Львів. www.gazeta.lviv.ua

Колишній виконувач обов’язків бургомістра Львова Зеновій Сірик припускає, що Львову понад 800, а можливо і понад 900 років. Якщо місто згадується у 1256 році, то початок його будівництва був на 100-200 років раніше. Очільник львівської області Олег Синютка, який багато років працював першим заступником львівського магістрату вважає, що це питання повинні вирішити науковці, хоча й зізнається, що й сам має історичну освіту.

Василь Куйбіда, який 8 років поспіль обіймав посаду міського голови вважає, що нова дата заснування Львова, яку встановили львівські історики Іван Паславський та Ярослав Кнш є приводом до фахової дискусії, яка і дасть відповідь на це запитання, відтак дату мають визначити фахівці.

Засновник галереї «Дзига» Маркіян Іващишин з великим зацікавленням поставився до інформації про 1240 рік, як ймовірну дату заснування Львова: «Якщо факт , заснквання Львова в 1240 є незаперечним (визнаним більшісттю наукового середовища) - то безперечно чим довша історія міста , тим краще.»

Художник Ігор Гавришкевич є прихильником класичної дати заснування Львова: «В історієграфї існує міжнародний принцип визначення дат заснування тих чи інших міст. Його суть полягає у тому, що датою заснування міста може вважатися тільки та, яка є найдавнішою його згадкою.Для м. Львова такою згадкою є відповідний запис 1256р. в Літописі, де наше місто згадується в контексті пожежі в Холмі. Тут варто зауважити, що інші згадки виявлені пізніше і за межами літописних записів не можуть рівнятися з вищезазначеним навіть якщо там фігурують такі дати, як 1240р. чи 1247р. та. Тому нічого сенсаційного з досліджень початку 18ст.французького історика Мішеля Лє Кієна що до заснування Львова у 1240р. не випливає. Зрозуміло і без цього, що Львів як великий населений пункт існував значно раніше.Про це засвідчують декілька факторів з яких незаперечними є археологічні дослідження, які підтведжують наявність тут поселень ще у 5ст. Зрозуміло, що поняття заснування Львова ,які інших міст є відносним.Є фактори за якими можна припустити, що коли народився син Князя Данила Лев то Львів ( приблизно 1225р) вже був достатньо великим і красивим на той час містом тому і сподобався батькові, який укріпивши його та надавши княжого статусу привернув до нього увагу купців іноземних держав.Напевно це і дало змогу поширити і формацію про заснування і назву Міста Лева. Але так як на цей час принціпи визначення дати заснування міст не змінилися то і відома нам дата 1256р. як заснування м. Львова залишиться незмінною. Що до виклю чення у цьому питанні, то воно стосується поки тільки м. Києва, для якого дату заснування було визначено за результатами археологічних розкопок ще у радянські часи.»

Одне з найдавніших зображень Львова. www.gazeta.lviv.ua

Найвідоміший львівський батяр та бард Віктор Морозов хоча й не чув про нову дату заснування Львова, однак вважає, що коли ця інформація є достатньо вірогідною, то цього року слід було відзначати 775-у річницю першої згадки про Львів. 

Врешті історик та львовознавець Ігор Лильо вважає обидві дати достатньо умовними, ну а археологи, на його думку, швидко доведуть що поселення на цій території існували і раніше. 

До речі, про археологів я вже писав раніше (див.: http://lvivreport.blogspot.com/2015/01/blog-post_15.html) експедиція під керівництвом Олега Осаульчука на вулиці Веселій (це район ринку «Добробут») знайшла залишки поселення празько-корчакської культури, яке вони датують 7 століття. Втім сам Олег Осаульчук це поселення із Львовом, як містом, не пов’язує. Для археологів таке явище не є чимось дивним, коли на одній ділянці вони знаходять поселення, які належать до різних часових періодів. Але це свідчить про інше – місце, на якому виник Львів дійсно настільки вигідне, що до нього повертались люди у різні епохи. 

Що несе Львову дерев’яна коза?

19 лютого нас чекає ще один Новий рік, цього разу за китайський календарем – того дня у свої права вступає дерев’яна коза, яка змінює іншу тварину – дерев’яного коня. І хоча в гороскопі сказано, що для дерев’яного коня притаманно такі риси, як активність, радість, незалежність, витривалість, життєлюбство, а також нетерплячість, марнославство та егоїзм рік виявився таки аж надто складним, можливо навіть за всю його історію, якщо не рахувати років світових воєн. Найпарадоксальніше,  що минулого року Львів став таким собі осередком спокою – у нашій розбурханій та розтерзаній державі сюди приїжджають у пошуку притулку люди, які потерпіли внаслідок окупації українського Криму та Донбасу. 

Знимка ukr.media

Щодо кози, то для цієї кумедної тварини притаманні щирість, великодушність, сором'язливість, миролюбність, доброта і м'якість, але, з іншого боку, нерішучість, безхарактерність і примхливість. Але це, напевне, стосується, китайських кіз. Навряд чи в Україні 2015 рік відзначиться такими пацифістськими рисами, тут швидше потрібні натиск та рішучість. Коза – тварина начебто миролюбна, але ж для чогось природа таки наділила її рогами, себто зброєю. Так що краще не дратувати її зайвий раз.

Однак історія Львова йде в глибину 13 століття, коли за даними істориків король Данило чи то один, чи то в парі із своїм сином Левом заснували наше місто. Тривалий час історики одностайно казали, що це сталось у 1256 році, однак не так давно львівські вчені засумнівались у цій даті. Приводом до цього стали знахідки істориків, які знайшли документи, що називають іншу, давнішу дату. Зокрема ймовірною датою заснування Львова є 1247 рік, між іншим – рік кози. Так принаймні стверджує всезнаюча Вікіпедія. Однак і така поважна структура може помилятись, принаймні зараз львівські науковці називать іншу дату – 1240 рік. Не так давно львівський історик Іван Паславський знайшов документи, які свідчать, що ймовірною датою заснування Львова є аж 1240 рік, ну а засновниками міста могли бути король Данило Галицький та його син Лев. Отож заснування Львова оповите таїною, може то був рік кози, а може якоїсь іншої тварини за гороскопом, який вигадали давні китайці. Піди, зрозумій та визнач характер міста. Однак вже наступний рік кози – 1259 став для міста трагічним – на веління ординського воєначальника Бурундая дерев’яні укріплення міста довелось поруйнувати. До речі, того ж роки Бурундай примусив волинського князя Василька Романовича взяти участь у спільному поході на Польщу.

Втім місто швидко відновлюється і вже у 1283 році (знову ж таки рік кози) відбувається оборона Львова від військ хана Телебуги.

Знимка lviv.afisha-city.com.ua

1379 року у Галичині завершилось правління намісника – сілезького князя Володислава ІІ Опольського, яке розпочалось у 1372 році. Втім він не діяв на користь підвладної йому території, наприклад заохочував німецьку колонізацію, наприклад передав у вічну власність шляхтичу Денгарту село Дунаїв. Ну а себе він оточив німцями, які  й лобіювали вигідні для їх громади рішення.

Таке ганебне явище, як кіндепінг – не є сучасним винаходом. У середньовічному Львові так само була злочинність, і навіть траплялись такі важкі злочини, як викрадення людей. 1427 року у Львові засідав суд у складі львівського судді, шляхтича та військового діяча польської держави Станіслава (Осташко) з Давидова а також міських райців, який розглянув скаргу вірменської громади щодо викрадення доньки рицаря та купця Григорія Вірменина.

1439 року у хроніках вперше згадується Львівське Успенське братство – організація, яка відіграє визначальну роль у гуртуванні руської (української) громади у середньовічному Львові, його діяльність буде зосереджена навколо однієї з найвизначніших споруд Львова – Успенської церкви.

1511 рік виявився для Львова трагічним. Це зараз Молдова – невелика держава між Дністром та Прутом, а у Середньовіччі вона хоч і була васалом Порти, однак амбіції молдаван сягали далеко за межі етнічних молдовських територій. Того року війська молдовського господаря Богдана ІІІ Сліпого взяли в облогу Львів – саме внаслідок цього і згорів дерев’яний монастир Бернардинців. Однак на цьому нещастя Львова не завершились – того ж року у місті сталась велика пожежа (втім це була явище доволі поширене) а також вилив Полтви. Тоді ця річка була повноводою, тож для Львова це була неабияка проблема. І вже через кілька століть норовлива Полтва настільки зміліє, що її доведеться загнати під землю. 

Наші предки мусіли завжди бути готовими до війни – чи то відбивати ворожі напади, навіть з таких далеких країв, як Молдовське князівство, чи  то самим нападати на чужі володіння. Отож 1547 року агент великого коронного гетьмана та засновника Тернополя Яна Амора Тарновського купив у Львівських міщан Вольфа та Януша Шольців «21 віз «броні січної», 17 возів «залізива», 115 штук «броні пальної», аркебузу, ручні мушкети». Між іншим – то були не такі вже й прості міщани – Вольф Шольц 1543 року був обраний райцем, а згодом бургомістром Львова. Ну і при тому не покидав свого давнього ремесла – купецтва. При тому торгував він не будь чим, а як можна здогадуватись – зброєю. Уявіть собі подібну ситуацію із теперішнім очільником Львова, Андрієм Садовим, який спочатку був депутатом (райцем), а відтак міським головою (бургомістром) і при тому б торгував «калашами»… А у Середньовіччі це вважалось нормою

Однак повернемось до Успенського братства 1595 року року завершився судовий процес між братством та магістратом за право дзвонити – так нашим предкам-українцям доводилось відстоювати свої права. Ворожнеча братства і Львівського магістрату була величезною – того ж року райці заборонили православним міщанам святкові та похоронні процесії через площу Ринок. Понад те, найвизначніші братчики, які нехтували цією забороною були заарештовані та опинились у в’язниці. Середньовічний магістрат не церемонився з мешканцями міста. Це вже зараз ситуація змінилась на протилежну, коли розлючені мешканці, можуть навіть заблокувати депутатів у сесійній залі. 

Рік кози був для нашого міста переважно неспокійним, хоча траплялись тут і винятки. Наприклад 1619 року завершилась чергова реставрація ратуші – її ініціював видатний бургомістр Марцін Кампіан. Ця ратуша простояла до 1826 року, а 1827 року розпочалось будівництво нової – власне до цієї будівлі ми вже звикли.

25 вересня – 8 листопада 1655 року відбулась друга облога Львова військами Богдана Хмельницького.

Але повернемось до теми Львівської ратуші. З одного боку, можливо тоді будівельні технології не були настільки розвинутими, з іншого – будували тоді справжні шедеври, які й зараз є візитівками міста. Отож нову ратушу будували аж 8 років і освячення її відбулось знову ж таки у рік кози, а саме у 1835 рік.

1883 рік увійшов в історію Львова та України двома надзвичайно позитивними подіями – цього року у Львові створили перший в Україні Інститут географії. Однак найголовніше – у нашому місті вперше в Україні започатковано міський телефонний зв’язок. Саме це переверне подальший спосіб життя людей, дозволивши спілкуватись їм на великій відстані. Звісно, спочатку в межах одного міста, а потім наближаючи країни та континенти.

1895 року українська громада міста отримала ще один здобуток – того року вперше в Україні вулицю було названо іменем Тараса Шевченка.

Трагічним для Львова виявився 1979 рік – саме тоді у Брюховицькому лісі знайшли повішеним тіло Володимира Івасюка, а його похорон перетворився на величезну антисовіцьку демонстрацію. 

Врешті неспокійним виявився і 1991 рік – масові демонстрації та протести, що охопили всю Україну, одним із центрів протесаного руху став Львів, який відтоді зажив славу українського П’ємонту. Втім 1991 рік завершився на оптимістичній ноті – проголошенням незалежності України.

І ось маємо черговий рік кози – 2015. Його історія лише пишеться…

Ті, хто був перед початком Львова

Львівські археологи зробили ще один крок у пошуку відповіді на питання, де саме виник Львів. Цього року вони проводили розкопки на вулиці Веселій, 5 (це невелика вуличка за ринком «Добробут»), де будують готель, і знайшли поселення 7 століття нашої ери, яке належить до празько-корчакської культури. Зауважимо, що 1992 року неподалік ринку «Добробут» археологи вже виявили залишки поселення. Олег Осаульчук, керівник Рятівної археологічної служби, припускає, що цьогоріч археологи натрапили на те саме поселення. Ймовірні межі поселення обмежені руслом річки Полтви, вулицею Хмельницького, Площею Осмомисла та вулицею Долинського – саме цю ділянку найдовше на найгустіше заселяли тогочасні люди.

Олег Осаульчук знає, що передувало Львову фото www.varianty.net

Власне, на основі цієї знахідки науковці можуть досить переконливо стверджувати, що саме тут засновано Львів – на місці давньослов’янського поселення, яке вже існувало у 7 столітті нашої ери, тобто Данило Галицький створював Львів не на пустому місці. Згідно з сучасною термінологією, йдеться про село, яке існувало до виникнення Львова, однак його назви вже, напевне, не вдасться встановити. Проте його мешканці точно не усвідомлювали себе як львів’яни. Та й про своє відкриття Олег Осаульчук говорить доволі обережно, мовляв, ні про яке протольвівське поселення не йдеться. Адже тут немає головної ознаки тодішніх міст – слідів фортечних укріплень. Олег Осаульчук не ставить під сумнів дату заснування Львова – найраніше це могло статись у рік народження князя Лева, але не у 7 столітті. Мовляв, подібна історія сталась у Києві, коли «за вуха притягнули» легенду про братів Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь і «висмоктали» ювілей 1500-ліття Києва.

У датуванні Львова науковці обережніші, хоча й офіційна дата – 1256 рік вже не є переконливою. За інформацією історика Івана Паславського, (докладніше http://tyzhden.ua/Publication/4624 

) ймовірна дата заснування Львова -- 1240 рік, місто заснували король Данило Галицький з сином Левом. Археологи, як бачимо, цієї дати не заперечують, наполягаючи лише на тому, що сталось це на березі Полтви. Місце вибрали дуже вдало, адже поруч були і річка, і гора, придатна для зведення укріпленого замку, на перетині шляхів з Белза і Перемишля до Галича. Тепер ми вже точно знаємо, хто жив на цьому місці, де зараз розташовано Львів.

Врешті, це було одне із тих поселень, яким таки пощастило, адже чимало давньоруських поселень лишилися в минулому, як Плісненсько, або ж перетворились на невеликі села, як Звенигород. А є такі, що розчинились в історії, як Червенські городи, і тепер ми навіть не знаємо їх точного розташування.

11 – 17 серпня в хронописі Львова та Галичини

Історія останнього тижня

 

* Днями Львів залишався глибоко тиловим містом. Погані новини – на Львівщині ховали наших земляків, які загинули під час АТО, – з початку кампанії наш рахунок сягнув 37 бійців. Хороша вістка – у відпустку повернулись наші військові та прикордонники. Напевне, цими двома подіями тиждень, що минув, увійде в історію. Принаймні в історію тих родин, яких це безпосередньо стосувалося.

* Цього тижня також помер ветеран українського визвольного руху Іван Губка-«Недоля» -- ветеран УПА, учасник Норильського повстання та член Українського національного фронту, який створив останній Крайовий Провідник ОУН (б) в СРСР Зеновій Красівський. За свої погляди він відбув 11 років ув’язнення.

* З мирних новин – українські та польські археологи, які розпочали розкопки в селі Оселя Яворівського району, знайшли поселення, що існувало 6000 років тому і належить до культури лійчастої кераміки. Археолог Рятівної археологічної служби Наталя Войцещук каже, що ці дослідження слід продовжити наступного року, адже вже перші знахідки стали своєрідною сенсацією.

Історія зовсім недавня

 

* 15 серпня 2012 р., за підсумками опитування, яке провів журнал «Фокус», Львів визнано найкращим містом для життя в Україні. За це проголосувало 3899 користувачів Facebook.

* 11 серпня 2010 р. в рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу-2012 Львів відвідав генеральний секретар УЄФА Джанні Інфантіно.

* 12 серпня 2009 р. до Всесвітнього дня молоді львівські брейкдансери затанцювали брейк на найвищій точці Львова – оглядовому майданчику Високого Замку.

Історія не така давня

* 13 серпня 1991 р. помер перший міський голова Львова Богдан Котик. Саме він був ініціатором ухвали міської ради про демонтаж пам’ятника Лєніну перед Львівською оперою.

 

* 17 серпня 1969 р. львівські «Карпати» стали володарями кубка СРСР.

* 17 серпня 1947 р. помер один зі засновників «Пласту», голова товариства «Сокіл-Батько», член Бойової управи і чотар УСС Іван Боберський.

* 12 серпня 1947 р. перші відділи УПА після тривалого рейду пробилися до Західної Європи.

* 13 серпня 1941 р. сталась ще одна подія, пов’язана з головним футбольним клубом Львова – «Карпатами» -- цього дня народився один з найвідоміших львівських футболістів Ігор Кульчицький – багаторічний капітан «Карпат», володар Кубку СРСР 1969 р.

* 16 серпня 1945 р. у Москві підписано «Договір між СРСР і Польською Республікою про радянсько-польський державний кордон». Лінія кордону пролягла на захід від «Лінії Керзона».

Історія бабці Австрії

* 14 серпня 1916 р. почалися бої Українських січових стрільців за гору Лисоню в складі австрійської армії проти російських військ.

* 17 серпня 1914 р. у Львові створено легіон Українських січових стрільців.

* 12 серпня 1913 р. народився один з найталановитіших львівських скульпторів середини ХХ століття Євген Дзиндра. Сталася ця подія у славному селі Демня Миколаївського району, яке відоме своїм вапняковим кар’єром та давньою школою різьби по каменю. Львів’янам він залишив, зокрема, дві скульптури левів, які стережуть вхід до ратуші, а також два десятки надгробків на Личакові.  Одночасно з ним народився і видатний український письменник, співробітник видань Івана Тиктора у Львові Іван Керницький.

* 12 серпня 1904 р. побачив світ український радянський письменник Петро Козланюк. За радянських часів він був також активним громадським діячем, депутатом Верховної Ради СРСР 3 --5 скликань.

* 13 серпня 1885 р. у містечку Рудно, у сім’ї видатного львівського архітектора Василя Нагірного народився син Євген, який продовжив родинну справу. У 20 -- 30-х роках минулого століття під його керівництвом на Галичині споруджено чимало будівель та церков. Серед помітних робіт Євгена Нагірного у Львові: Народна лічниця, реставрація будинку на Руській, 10, дім Рідної школи на Коцюбинського, 23, церква Святого Андрія Первозванного на вулиці Варшавській.

Історія давня

* 13 серпня 1698 р. у Раві-Руській російський цар Петро I уклав договір із Польщею про спільну війну проти Швеції.

Історія древня

* 17 серпня 1245 р. у битві біля Ярослава  Данило Галицький розгромив угорське військо і покінчив з боярським спротивом у Галицько-Волинському князівстві.