Топ-9 місць Львівщини, де варто провести вихідні

(Продовження. Початок див.: http://lvivreport.blogspot.com/2015/06/9.html)

6. Північна Львівщина надзвичайно цікавий край для туризму, тож шосте місце у рейтингу найцікавіших туристичних міст Львівщини займає «блискуча трійка» міст Червонограда плюс Белз та Угнів.

Червоноград, Палац Потоцьких. Знимка risu.org.ua

Червоноград у більшості людей асоціюється із шахтами. Їх і справді у місті вистачає, що надає йому індустріального вигляду. Однак є й інший Червоноград – історичне місто, колишній Кристинопіль, головна пам’ятка якого все той же Палац Потоцьких. Щоправда, внаслідок пожежі наприкінці 80-х років минулого століття значна частина його зазнала руйнувань. Однак частково його вдалось відновити, і тепер там працює філія Львівського музею історії релігії. Для України це доволі унікальне поєднання шахт із палацовою архітектурою. Для Червонограду туризм не є основною галуззю економіки. Тим не менше, як і скрізь в Галичині, тут є і де переночувати, і де смачно поїсти. Цікаво, що у місті вдалось зберегти ресторан із 40-річною історією - «Шахтар». Щоправда, назва – це, мабуть, єдине, що у ньому залишилось від совіцьких часів. Нові власники зробили з нього цілком модерний заклад, фірмовою стравою якого є м’ясо по-імператорськи з грибами, сиром та фірмовим маринадом. Ну і ,звісно, окрім великих залів, є невеликі зали для компаній.

Белз. Знимка tyzhden.ua

Північна Львівщина взагалі є унікальним регіоном з численними невеликими історичними містами, тож наступного дня ви матимете можливість оглянути на свій вибір Белз або Угнів. Обидва міста входять до п’ятірки найменших міст України (Угнів із 1007 мешканцями взагалі є найменшим українським містом). Але попри цю обставину, мають величезну кількість пам’яток. Передусім це Белз, в якому зберігся єврейський цвинтар – місто було одним із центрів формування ортодоксального хасидизму.

Угнів. Костел Успіння Пресвятої Богородиці. Знимка ukrainaincognita.com

Окрім того саме звідси походить головна християнська святиня Польщі – ікона Матері Божої Ченстоховської. У Белзі можна оглянути її копію. Щодо Угнева, то його головними пам’ятками є Василіянська церква та Успенський костел.

5. П’яте місце у нашому рейтингу ми віддали парі Трускавець-Борислав. Тут суто курортний Трускавець доповнюється містом нафтовиків Бориславом. 

Трускавець таки створений для неспішного відпочинку – головний об’єкт, задля якого сюди їдуть, звісно, бювет з мінеральною водою. Не відвідати трускавецький бювет це, як то кажуть, побувати у Ватикані і не побачити Папи Римського. Оглянути його, звісно, треба, ну а пити водичку - за рекомендацією лікаря. Якщо ж такої рекомендації немає, то варто просто продегустувати півсклянки «нафтусі» з чисто пізнавальною метою і вирушити на оглядини міста.

Трускавець. Знимка vsitury.com.ua

Яке ж курортне місто без курортного парку! А він тут був закладений з ініціативи власника курорту Рамунда Яроша у 1920-30-х роках. Тут ви знайдете численні лавочки, альтанки, паркові скульптури. Хоча Трускавець має лише 20000 мешканців, однак у ньому є аж три музеї, тобто по одному музею на кожні 7000 мешканців. Найперше слід відвідати музей історії Трускавця, який знаходиться у віллі «Саріуш». Між іншим, численні старі вілли - це ще один пункт, яким славиться це місто, тож ви можете просто гуляти по місту, оглядаючи ці архітектурні твори. Те, що вілл у місті багато говорить і той факт, що ще один музей – Художній Михайла Біласа розташований в віллі «Гопляна», яка розташована якраз навпроти будівлі Трускавецької міськради. Обидві вілли є пам’ятками архітектури. І, врешті, єпархіальний музей Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Ну а ввечері можна сходити на концерт органної музики у римо-католицький костел на вулиці Суховоля, 1.

Якщо говорити про ночівлю у Трускавці, то у вас тут точно не буде проблем з цим – у курортному місті ми можете обирати все, що завгодно, від респектабельного «Ріксоса» де ціни стартують від 1600 грн до цілком прийнятних цін у приватних помешканнях. Так само не буде у вас проблем із харчуванням – власне на те, щоб ви не залишились голодними, працює вся курортна індустрія Трускавця. Між іншим, тут можна скуштувати справжню карпатську бринзу, яка обійдеться у 24 гривні, ну а порція солянки - у 36 грн.

НАфтова качалка в Бориславі. Знимка vtruskavec.ru

І уже коли ви відпочили у Трускавці, то можна відвідати Борислав.

І хоча місто нафтовиків зараз переживає не кращі часи, однак з точки зору мандрівника тут так само є на що подивитись. І найперше – це  храм святої Анни. Він відомий тим, що тут зберігається понад 500 останків християнських святих – аналогічного зібрання мощів немає в жодному іншому храмі України!

4. Втім Дрогобиччина – справді туристичний рай, тож 4 місце у нашому рейтингу найцікавіших міст та місць Львівщини посідає пара Дрогобич – Нагуєвичі.

Дрогобич пам'ятник Юрієві Дрогобичу. Зниимка www.vash-dogovir.com.ua

Дрогобич – друге за кількістю населення місто Львівщини є вельми цікавим місцем, аби там провести вихідні, адже найперше має дуже добре сполучення із Львовом – маршрутки до Дрогобича їдуть кожні 20 хвилин. А вже коли ви приїдете до цього міста, то найперше слід оглянути церкву святого Юрія – віднедавна цей дерев’яний храм включили до Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Окрім того,, варто піднятись і на шпиль міської ратуші. Вона, звісно, не така висока, як львівська, однак для того, щоб оглянути зверху порівняно невеликий Дрогобич – цього цілком достатньо. Також тут можна подивитись комплекс споруд Дрогобицького солеварного заводу (це для любителів промислової історії). Увечері можна відвідати місцевий театр імені Юрія Дрогобича – так що затятим театралам тут нудьгувати не доведеться.

Нагуєвичі, батьківщина Івана Франка. Знимка venividi.ru

Дрогобич, хоч і розташований поруч із Трускавцем, однак не має курортного статусу, завдяки чому і нічліг, і харчування обійдуться вам за достатньо прийнятними цінами. Наприклад, двомісний номер у готелі обійдеться у близько 250 гривень. 

Після Дрогобича варто заїхати бодай на кілька годин до Нагуєвич – села, де народився галицький письменник, філософ Іван Франко – у селі працює його музей.

http://kava.lviv.ua/ua/article/5619/~top-9-mist-lvivschyny-de-varto-provesty-vykhidni

А про найцікавіші місця відпочинку – наступного разу

Ті, хто був перед початком Львова

Львівські археологи зробили ще один крок у пошуку відповіді на питання, де саме виник Львів. Цього року вони проводили розкопки на вулиці Веселій, 5 (це невелика вуличка за ринком «Добробут»), де будують готель, і знайшли поселення 7 століття нашої ери, яке належить до празько-корчакської культури. Зауважимо, що 1992 року неподалік ринку «Добробут» археологи вже виявили залишки поселення. Олег Осаульчук, керівник Рятівної археологічної служби, припускає, що цьогоріч археологи натрапили на те саме поселення. Ймовірні межі поселення обмежені руслом річки Полтви, вулицею Хмельницького, Площею Осмомисла та вулицею Долинського – саме цю ділянку найдовше на найгустіше заселяли тогочасні люди.

Олег Осаульчук знає, що передувало Львову фото www.varianty.net

Власне, на основі цієї знахідки науковці можуть досить переконливо стверджувати, що саме тут засновано Львів – на місці давньослов’янського поселення, яке вже існувало у 7 столітті нашої ери, тобто Данило Галицький створював Львів не на пустому місці. Згідно з сучасною термінологією, йдеться про село, яке існувало до виникнення Львова, однак його назви вже, напевне, не вдасться встановити. Проте його мешканці точно не усвідомлювали себе як львів’яни. Та й про своє відкриття Олег Осаульчук говорить доволі обережно, мовляв, ні про яке протольвівське поселення не йдеться. Адже тут немає головної ознаки тодішніх міст – слідів фортечних укріплень. Олег Осаульчук не ставить під сумнів дату заснування Львова – найраніше це могло статись у рік народження князя Лева, але не у 7 столітті. Мовляв, подібна історія сталась у Києві, коли «за вуха притягнули» легенду про братів Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь і «висмоктали» ювілей 1500-ліття Києва.

У датуванні Львова науковці обережніші, хоча й офіційна дата – 1256 рік вже не є переконливою. За інформацією історика Івана Паславського, (докладніше http://tyzhden.ua/Publication/4624 

) ймовірна дата заснування Львова -- 1240 рік, місто заснували король Данило Галицький з сином Левом. Археологи, як бачимо, цієї дати не заперечують, наполягаючи лише на тому, що сталось це на березі Полтви. Місце вибрали дуже вдало, адже поруч були і річка, і гора, придатна для зведення укріпленого замку, на перетині шляхів з Белза і Перемишля до Галича. Тепер ми вже точно знаємо, хто жив на цьому місці, де зараз розташовано Львів.

Врешті, це було одне із тих поселень, яким таки пощастило, адже чимало давньоруських поселень лишилися в минулому, як Плісненсько, або ж перетворились на невеликі села, як Звенигород. А є такі, що розчинились в історії, як Червенські городи, і тепер ми навіть не знаємо їх точного розташування.