Львівський палац Потоцьких має адресу вулиця Коперніка, 15, будинок, який розташовано перед ним (там знаходиться офіс обласної організації НРУ та кафе-бар «Молочний») має на своєму фасаді номер 11. Шукати адресу вулиця Коперніка, 13 – безнадійна справа, адже якщо цей номер мав би бути адресою Палацу Потоцьких. За іронією долі колись у палаці Потоцьких знаходився міський ЗАГС, де на рушничок щастя ставали молоді пари. Напевне це випадковість, або не захотіли присвоювати нещасливой номер міському Палацу щастя, або ж історія ще давніша – граф Потоцький своєю владою не захотів своєму Палацу не давати фатального номеру.
Львів'яни ныколи не любили цієї цифри. Знимка gazeta.ua |
Віднедавна почав придивлятись до нумерації львівських будівель уважніше, і таки переконався, що львів’яни таки нелюбили фатального числа і всіляко уникали вішати на фасад табличку з таким номером. Звісно, скласти повний список львівських вулиць, на яких відсутній номер складно, однак навіть побіжний огляд міської карти показує – граф Потоцький у своєму марновірстві не був одиноким. Окрім вулиці Коперніка будинку N13 немає також на вулиці Братів Рогатинців, Галицькій, Гуцульській, Донцова, Дудаєва. Зауважу, що мова йде про центральну частину Львова. У міжвоєнній Польщі та за часів бабці-Австрії на бажання городян таки зважали. Ну а ті мешканці переживали – раптом у магазин, з нещасливим номером не піде покупець. Або ж не захоче селитись постоялець у готелі. Ну а те, що граф Потоцький був людиною марновірною тепер не підлягає сумніву. Натомість совіти марновірством не страждали. 13-й будинок з’явився зокрема на тих старих вулицях, які виникли після об’єднання кількох старих вулиць. Наприклад, на вулиці Франка, яка фактично складається з кількох окремих вулиць. Або ж Городоцька, яка також була складена з кількох вулиць, при цьому довелось міняти і стару нумерацію будинків.
Граф Потоцький також відзначався забобонністю та обрав для свого палацу номер 15. Знимка restplace.com.ua |
Совіти, які прийшли після війни до Львова особливою грамотністю не відзначались, іноземних мов не вивчали навіть на рівні алфавіту. Ось так на карті Львова і з’явився будинок вул. Стрийська 46 ц. Ось так буквально з польської і переклали.
Тим часом вельми цікавою є і нумерація львівського транспорту. Найстарішим, звісно є трамвай, однак на початку його маршрути мали буквенні позначення, і лише з 1930 року була запроваджена сучасна нумерація трамвайних маршрутів. Цікаво що вже тоді на головному залізничному вокзалі була кінцева зупинка трамваю N1, який тоді їхав на Личаківську рогатку. Що цікаво вже тоді було запроваджено три трамвайні маршрути, які приблизно відповідають сучасним. Наприклад вже у 1930 році у нашому місті курсував трамвайний маршрут N3, який з’єднував Янівську рогатку із Личаківським кладовищем, що приблизно відповідає сучасному трамвайному маршруту N7. Трамвайний маршрут N5 з’єднував залізничний вокзал із депо на вулиці Волинській (приблизно відповідає сучасному трамваю N6). І врешті трамвайний маршрут N 10 у 1930 році сполучав Замарстинівську рогатку із Технічною школу (приблизно відповідає сучасному трамваю N4). Ну а в 1949 році остаточно сформувались трамвайні маршрути NN 1 та 9, і відтоді ці маршрути є незмінними. А вже у 1952 року з міських вулиць зник трамвайний маршрут N 8. Цей номер більше не використовували, хоча зараз львівські електротранспортними почали використовувати номери маршрутів NN 10 та 11. До речі, у Львові ніколи не було трамвайного маршруту N 13, хоча до війни у місті були трамваї NN 14 та 15.
У Львові ніколи не було трамваю n13. Знимка depo.vn.ua |
Цікавіша ситуація з нумерацією тролейбусів. Із 1966 року практично за незмінним маршрутом працює тролейбус N7, який з’єднує ст. Скнилів та площу Кропивницького а віднедавна його продовжили до львівського університету. Ще один маршрут, який тривалий час функціонує без жодної зміни, є «9», яка з 1971 року з’єднує аеропорт та вулицю Січових стрільців.
Але якщо раніше у нумерації тролейбусів був порядок, то сучасну схему інакше, як хаотичною не назвеш. Вже багато років на вулицях Львова не працюють тролейбуси NN 1, 4, 5, 6, 8. Натомість ще два роки найбільшим тролейбусним номером був маршрут N13. І ось віднедавна на вулицях з’явились тролейбусні маршрути N 20 та 25. У результаті створюється ілюзія, що у місті є 25 тролейбусних маршрутів, однак на практиці їх тільки десять. До розквіту тролейбусної мережі у Львові ще далеко.
Але справжній бардак коїться із нумерацією міських автобусів. Наприклад автобусний маршрут N 138, або ж взагалі екзотичні автобусні маршрути NN 1001, 1002, 1003, 1004. І при цьому у місті немає, скажімо 945-го автобусного маршруту. Причина такої дивної нумерації суто чиновницька – одні маршрути призначає місто (одно і двозначні), інші – область, але вони обслуговують місто (тризначні), і врешті маршрути, які призначило місто для обслуговування передмістя, але тепер їх контролює область (чотиризначні). Це все нагадує будинок N46-ц, коли нумерацію, засновану на використанні одного алфавіту буквально пристосували до кирилиці. Вийшло кумедно.
Немає коментарів:
Дописати коментар