Показ дописів із міткою філармонія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою філармонія. Показати всі дописи

пʼятниця, 27 лютого 2015 р.

Поїздка трамваєм з вітерцем та Бахом

2 березня, вулицями Львова курсуватиме незвичайний трамвай, в якому звучатиме музика композитора, запрошуючи львів`ян та гостей міста відвідати подію світового масштабу – «Бах Маратон» який відбудеться 21 березня – саме цього дня Львів долучиться до всесвітньої ініціативи «Bach in the Subways» до якої у нашому місті долучаться Львівська філармонія, Органний зал, Палац Потоцьких – розповіли у прес-службі Львівського магістрату.
uk.wikipedia.org

«Бах Маратон» у Львові стане внеском у всесвітню культурно-соціальну ініціативу – наймасштабнішу подію в історії класичної музики, що відбудеться в День народження Баха і покликана донести безсмертні творіння композитора до якомога більшої кількості слухачів. 
В цей день твори Й.С. Баха звучатимуть у кав’ярнях, ресторанах, готелях та інших громадських місцях міста. 
21 березня – День народження легендарного композитора Йоганна Себастьяна Баха. В цей день увесь світ об`єднається у святкуванні визначної дати – 330-річчя з Дня народження генія музики.

субота, 21 лютого 2015 р.

100 львівських кав’ярень із Гансом (6)

Захоплива екскурсія старими совіцькими кнайпами від Олеся Ганущака (Ганса) триває
Від «Жоржа» йдемо до популярного магазину, який по-народному зветься «протяг», звідки повертаємо направо, на вулицю Чайковського, де є демократична кав’ярня, відома як «Зелена брама». Її завсідниками є дуже талановиті люди, але вона якась непривітна. Тому в ній зупинятись не будемо, а пройдемо ще буквально кілька десятків метрів, де на перехресті з вулицею Ковжуна вже, мабуть, півстоліття працює «Червона калина» -- один з небагатьох зразків доброї совіцької забігайлівки, які збереглися досі. Сюди, між іншим, полюбляють заходити артисти з філармонії. Єдина біда, зараз у «Червоної калини» немає ліцензії на алкоголь, тож його доводиться приносити з собою. Однак кельнерки там не міняються роками, вони розуміються на музиці і добре знають постійних клієнтів, тож коли туди заходиш, то пані Галя каже, що можна приносити з собою, але не більше літри на трьох.
"Червона калина" таки зберігає творчий дух

У артистів філармонії була ще одна мистецька кнайпа на другому поверсі їхньої установи.
Втім, повернемось до «Жоржа», адже навпроти нього була ще одна легендарна львівська кнайпа «Домовина», або ж «Домовуха», яка мала офіційну назву «Домова кухня», тепер це «МакДональдс». Не знаю жодного львівського митця, який би не побував у «Домовині». Її директором був дуже цікавий чоловік на ім’я Аркадій, єврей із походження. Аркадій був дуже порядним директором, а що там був величезний оборот грошей, виникали величезні спокуси, то, щоб дівки, які там працювали, не чудили, він час від часу влаштовував їм ревізії. І якщо виявляв у одній-двох порціях недокладені вареники, то звільняв за це відразу. Після того, як «Домовину» закрили, він перейшов на Личаківську і там, за військовим госпіталем відкрив заклад подібного типу, здається, «Українські вареники».
Той самий "Жорж"

Власне, з цим закладом пов’язана наступна історія. У «Молодій Галичині» я вів рубрику «Кажуть люди». Саме у ній якось написав приблизно таке: о такій-то годині з «домовини» вийшов народний Лєнін України Сергій Павлович Кустов, провідний актор Першого українського театру для дітей та юнацтва (звання народного йому присвоїли за виконання ролі Лєніна), до нього підійшли двоє, і вони кудись разом подались, певне, «на Разлів» (Разлів – штучне озеро у курортному передмісті Санкт-Петербурга на березі якого у курені з липня по серпень 1917 року переховувався Владімір Ленін). Після цієї публікації Сергій Кустов на мене чомусь страшенно образився, і ми майже рік не розмовляли.
Мак-Дональдс прийшов -- творчі люди пішли
Подібна історія в мене була і з Дмитром Герасимчуком, з яким я тривалий час так само не спілкувався після того, як написав, що дружина йому раніше давала рубель на дорогу, щоб він міг проїхати туди й назад, а тепер видає лише 50 копійок, кажучи: «Тебе і так дураки назад відправлять». Він чомусь на мене образився.
З «Домовини» зазвичай ішли на десерт, цебто в «Шоколадку», вона містилася в магазині «Світоч» на Академічній (тепер «Пузата хата» -- О. С.).
(Див.: http://lvivreport.blogspot.com/2015/02/100-5.html Далі буде цікавіше)