«Тільки у Львові» має яскраву мелодію – Юрій Шаріфов

Підсумок рейтингу найпопулярніших пісень про Львів (Див.: http://lvivreport.blogspot.com/2015/10/10.html )виявився доволі прогнозованим -- перше місце у ньому посів неофіційний гімн Львова «Тільки у Львові», вона, за нашими даними має понад мільйон переглядів на You tubi українською та польською мовами. Також вона є лідером за кількістю виконавців, які включають її до свого репертуару. Ну і ще одна важлива деталь – наступного року виповнюється 80 років від першого публічного виконання цієї пісні. Тобто вона супроводжувала навіть найстаріших львів’ян практично від їх народження. Про цю пісню, як і про те, чому одні пісні десятиліттями залишаються популярними говоримо з відомим львівським музикантом та композитором Юрієм Шаріфовим.

Знимка kameniar.lnu.edu.ua

Пане Юрію, а що для Вас особисто стало несподіванкою у цьому ТОП-10 найпопулярніших пісень про Львів? 

У ньому є кілька пісень, які я досі нечасто чув, наприклад «Личаківське танго» у виконанні Chór Dana. Натомість є речі, які тебе оточують практично все життя, як «Тільки у Львові» -- зараз мені навіть важко пригадати, коли я вперше почув цю пісню, напевне я тоді ще був дуже молодим. Здебільшого там дуже прогнозовані пісні, як «Старенький трамвай» -- її співають мої колеги і на радіо «Львівська хвиля», де я колись працював це дуже шанована пісня, вона завжди на верхніх позиціях. До речі, це українське радіо з переважно українським репертуаром, натомість польські пісні там помітно менше крутять в ефірі. 

Чому «Тільки у Львові» залишається популярною протягом 80 років?

Вона є беззаперечним лідером за всіма параметрами. А причиною цього є яскрава мелодія. Натомість тематика тут відіграє другорядну роль. Її мелодія входить в голову, запам’ятовується, при цьому текст можна і не знати. Саме тому її грають і на весіллях, і на забавах. Часом складається враження, що ця пісня була вічно.

Напевне тому, що наступного року їй буде 80 років, тобто це молодість навіть не дідусів, а для багатьох навіть роки молодості прадідусів. І наступного року матимемо її ювілей.

Популярних пісень такого віку мало. Зрештою у більшості випадків люди навіть не знають, скільки років пісням, які вони слухають. Оскільки ж «Тільки у Львові» є яскравішою, тож їй і вдалось заполонити вуха любителів музики. А для того, щоб пісня пережила кілька поколінь, то вона повинна постійно звучати, інакше нові покоління її забуватимуть. Тут маємо унікальну, неймовірно яскраву мелодію. А для того, щоб пісня стала популярною, вона повинна складатись з певних стандартних конструкцій. Навіть якщо це 2-3-4 ноти, то вони не повинні шокувати вухо і сприйматись як своє, рідне. Натомість складні мелодії не мають великих шансів запам’ятатись. Як приклад може навести пісні Володимира Івасюка – його найкращі пісні мають яскраві мелодії. Натомість коли він вже почав вчитись в консерваторії, він почав робити складніші пісні і ці мелодії вже не мали такої популярності. Дуже часто кажуть, що чим простіша мелодія, тим вона популярніша. Адже більшість слухачів все ж не є фахівцями у музиці та не мають музичної освіти. Водночас проста мелодія не означає, що вона примітивна

І тут все залежить від автора пісні, від композитора – він мусить її зробити простою, оригінальною та небанальною. А це, насправді, дуже велика проблема, яка виникла ще із винайденням пісень і супроводжуватиме людство доки воно співатиме. Таку мелодію дуже складно створити, понад те, навіть композитор, який написав 100 симфоній не зможе написати бодай одної доброї пісні, натомість композитор, який спеціалізується на піснях не здатен написати бодай одну сонату. 

Пане Юрію, до ТОП-10 пісень про Львів увійшли доволі різні пісні. Що їх об’єднує, чи може це бути один жанр?

Тут не може бути одного жанру, це надзвичайно різні пісні, і за часом, і за стилем, об’єднує їх тільки тематика Львова а також те, що об’єднує всі пісні – можливість заспівати їх разом, у компанії завдяки невеликому музичному діапазону, що не тисне на вуха.

Справа у тому, що є певні традиції у сприйнятті пісень залежно від національності людини. Саме тому є поняття польської чи німецької пісні. Ментальність людей, яка залежить від її національності накладає свої особливості на пісні. Наприклад африканцю легко заспівати свою мелодію, вона йому звучатиме дуже природно, натомість нам вона може видатись немилозвучною. Все це залежить від виховання та культури.

Також пісня має свою соціалізацію, як, приміром, шансон, де є задана мелодійність, певні оберти та гармонія, також він має свою соціальну скерованість. І він існує в рамках певних комплексів, які і задають його розвиток. Водночас завжди знаходяться колективи, які знаходять нові шляхи розвитку в жанрі, у якому вони працюють. Наприклад, таке новаторство притаманне The Beatles – вони відрізнялись від того, що робилось у рок-музиці до них, вони мають унікальний ритм, не завжди на чотири четвертих, ряд інших музичних елементів.

Якщо повернутись до Пісень львівських вулиць, то це є міський фольклор, причому створений людьми освіченими, у них відображається характер людини, її ментальність. Водночас вони є рідними, бо подібні на те, що нам знайоме віддавна. Дуже зле, коли пісні не є подібними на щось нам знайоме віддавна. Дуже важлива ритміка пісень, якщо вона співпадає із звичною нам, то сприймається як рідна. Взагалі на  цю тему можна писати дисертації.