«Тільки у Львові» має яскраву мелодію – Юрій Шаріфов (3)

Підсумок рейтингу найпопулярніших пісень про Львів (Див.: http://lvivreport.blogspot.com/2015/10/10.html) виявився доволі прогнозованим -- перше місце у ньому посів неофіційний гімн Львова «Тільки у Львові», вона, за нашими даними має понад мільйон переглядів на You tubi українською та польською мовами. Також вона є лідером за кількістю виконавців, які включають її до свого репертуару. Ну і ще одна важлива деталь – наступного року виповнюється 80 років від першого публічного виконання цієї пісні. Тобто вона супроводжувала навіть найстаріших львів’ян практично від їх народження. Сьогодні продовжуємо цю розмову, і говоримо про весільну музику із Юрієм Шаріфовим.

Знимка wz.lviv.ua

Раніше майже у кожному ресторані виступали музиканти, ресторанна музика була дуже популярною, однак зараз «живу» музику в ресторанх можна нечасто почути. У чому причина? Чи, може, власники ресторанів банально заощаджують на тому, адже музикантам треба плати, натомість купити диски є набагато дешевше?
Не думаю, що причина у тому, що власники ресторанів таким чином хочуть заощадити, хоча це могло співпасти з іншими, більш вагомими причинами. Фактично музикантів вижили з ресторанів, однак це сталось внаслідок зміни музичних уподобань. У ресторанах виступають колективи, які відтворюють репетуар відомих виконавців. Однак навіть у такому випадку вони не можуть виконувати все поспіль – щось у них виходить краще, щось – гірше. Отож раніше вони відтворювали пісні Алли Пугачової, Валерія Леонтєва та інших російських виконавців. Однак мода на них все ж пройшла, зараз люди віддають перевагу західній музиці, а відтворити репертуара Майкла Джексона таким музикантам, на жаль, не під силу, отож воно і зійшло на нуль. Втім мені, як музиканту, колективи, які виконують кавер-версії є нецікавими. Краще б вони робили щось своє, нехай навіть і гірше. І все ж, якщо говорити про ресторанну музику – «жива» музика звучить таки натуральніше.

На Вашу думку, які помилки найчастіше роблять власники, коли вирішують питання музичного оформлення свого закладу?
Помилки йдуть від неправильного розуміння музики та стратегії закладу. Зараз у нас дуже багато спеціалізованих закладів, тож логічно, коли у вірменському ресторані звучить вірменська музика, якщо ресторан оформлено у стилі кантрі, то мусить бути відповідна музика, якщо українська музика, то мусить бути українська музика. Однак керівники та власники ресторанних закладів часто ігнорують професійні знання і роблять це невпопад.
Насправді ресторан цілком може бути осередком живої музики, адже не конче, щоб жива музика звучала тільки у спеціалізованих закладах. Адже філармонія може робити концерти різної музики: і простої, і складної, то чому це не можуть робити ресторани? Втім тут все залежить від того, наскільки інтелектуально розвинутим є керівник закладу, який у нього смак. Не буду називати місце, скажу тільки, що свідком цієї сцени я став у Львові, у ресторані, де є жива музика. Причому те, що вони грали голосно, це був лише один із недоліків. Врешті коли музиканти сказали, що виконують останню пісню вечора, то люди, які були в ресторані з полегшенням зітхнули: «Нарешті!». Але ж проблема не в музикантах, а у власниках закладу, які не розуміють, що погана музика тільки шкодить репутації їхнього закладу та відлякую клієнтів, які туди більше не прийдуть.

У такому випадку хто повинен виховувати цей смак?
Я люблю всіх музикантів – і тих, які добре грають, і тих, у кого це виходить не дуже добре. Але смак треба дійсно виховувати. Зізнаюсь – я не прихильник квотування частки української музики в ефірі радіостанцій, адже наявність квот не повинна бути підставою усіляким бездарностям вимагати щоб в ефірі крутили їх пісні. Держава повинна виховувати такий смак, створювати конкуренцію, адже не можна примушувати людей слухати конкретну радіостанцію.

Осередком живої музики часто залишаються весілля де виступають здебільшого аматорські колективи. Чи всі з них роблять це якісно?
Там є різні колективи, у весільній музиці також є поняття професійності та непрофесійності. Але любов до фольклорної музики від того не минає, мелодії там залишаються незмінними, незалежно від того, чи їх виконують якісно чи ні. Втім серед колективів, які виступають на весіллях дуже гостра конкуренція, одні колективи популярні, натомість інших запрошують рідко. Адже люди переживають за репутацію свого весілля і що потім будуть говорити та як згадуватимуть. Втім фольклорна музика, яку там виконують є вельми проста, там не треба «випендрюватись», адже 90% репертуару таких колективів це вальси та польки. І звісно, це музика, яку легко слухати. До речі, з тої ж причини люди часто люблять слухати класичну музику, наприклад Моцарта. І не тому, що вони добре розбираються в музиці, а тому, що струнний оркестр зовсім не тисне на вуха. Втім класичною ми її називаємо тепер, а колись вона мала так само статус популярної, адже писалась для різноманітних масових заходів або якихось нагод, наприклад прибуття якоїсь баронеси на бал.

Однак на весіллях часом виступають і відомі виконавці. Що їх приваблює у таких концертах, і що спонукає багатих людей запрошувати на такі події знаменитостей?
Найперше зауважу, що на весіллях так само бувають розумні люди, і вони хочуть не лише подьоргати ногами, а й послухати концертну програму, долучитись до мистецтва. Блюзовий колектив, в якому я працюю, так само запрошують. На весіллях виступає і Софія Ротару, і Хуліо Іглесіас та Елтон Джон. Причомуь саме там вони можуть отримати найвищі у своєму житті гонорари. Звісно, тут є момент показухи з боку організатора весілля, мовляв, дивіться який я крутий, кого зумів купити.

(Закінчення. Див також http://lvivreport.blogspot.com/2015/10/blog-post_15.html)