24 квітня у Львівському будинку вчених відбувся Громадський форум Галичини на підтримку реформ, організатором якого стала Європейська Галицька Асамблея. Основною темою Форуму було питання реформування місцевого самоврядування в Україні. За словами голови ГО «Європейської Галицької Асамблеї» Володимира Павліва: «ми очікуємо реформ, наша ініціатива полягає у тому, щоб додати їм темпу знизу від громадських організацій, оскільки ми зацікавлені в змінах. Це необхідно, адже різкий обвал гривні, стрибок комунальних тарифів поставив багатьох наших співгромадян на межу виживання». Долати цю ситуацію можна і треба з допомогою рішучих реформ, однак проблема у тому, що не всі регіони України однаково готові до їх запровадження. Про реформи на Донбасі зараз говорити складно з причин військових, натомість Галичина не має таких перешкод, понад те, тут є давні традиції самоврядування, які тягнуться ще з часів середньовіччя. Володимир Павлів зазначив, що «Галичина може стати пілотним регіоном, який стане локомотивом реформ у місцевому самоврядуванні». Головним підсумком Форуму є започаткування Громадської ради Галичини, яка сприятиме проведенню реформ у місцевому самоврядуванні.
Цілком ймовірно, що чиновник, який працює у Києві є дуже хорошою і кваліфікованою людиною, однак він може не знати про місцеві особливості та традиції таких великих регіонів Західної України, як Гуцульщина та Бойківщина. А в обидвох випадках мова йде про старовинні етнографічні регіони головна особливість яких – це гірська місцевість з усіма наслідками, які звідси випливають, передусім мала кількість орної землі, значна роль тваринництва і лісівництва в господарці. Це значні складнощі в транспортному сполученні. І все це треба враховувати в ході проведення реформи місцевого самоврядування. А те, що це не завжди враховується свідчить і такий приклад: наші чиновники хочуть позбавити місто Бережани статусу районного центру перенісши його у селище міського типу Козова. Проблема полягає у тому, що Бережани є фактичним центром цієї частини Тернопільської області – ні за економічним, ні за демографічним показниками Козова не може змагатись з Бережанами. До того ж Бережани є туристично привабливим містом із великою кількістю пам’яток. Олії у конфлікт підливає і той факт, що гербом Бережан є благородний олень, натомість Козової – коза.
У Форумі взяли участь представники органів державної влади, місцевого самоврядування, експерти та громадські активісти із Львівщини, Івано-Франківщини та Тернопільщині, які на прикладі місцевих громад Галичини проаналізували, як саме реформа місцевого самоврядування вплине на життя мешканців громадян.
Зокрема голова ГО «Центр громадських ініціатив» Віталій Загайний проаналізував законодавчі зміни, які зараз пропонується зробити у місцевому самоврядуванні. «Основна мета законодавчих змін – децентралізація влади, яка з одного боку має надати більше повноважень органам місцевого самоврядування, з іншого може призвести до того, що на місцях суттєво зростуть корупційні спокуси. Для того, щоб цьому запобігти необхідно паралельно посилити контроль громадськості за місцевим самоврядуванням» -- наголосив Віталій Загайний. Він зазначив, що мова йде про ряд законів, які мають посилити повноваження місцевого самоврядування, однак на практиці їх запровадження може розтягнутись в часі. «Якщо дотримуватись всіх пунктів «Закону про добровільне об’єднання громад» то цей процес може розтягнутись на 180 днів, оскільки остаточно рішення прийматиме обласна рада, а якщо захочуть об’єднатись місцеві ради, які належать до різних районів, то цей процес триватиме ще довше, оскільки тут вже піде мова про зміну меж районів, а це вже компетенція Верховної ради” – говорить Віталій Загайний
Одразу після проголошення Незалежності у нашій країні почався процес дроблення сільських рад – кожне село хотіло мати власну сільську раду, при цьому лідером у цьому процесі була Львівщина – заявив керівник апарату Львівської ОДА Орест Матвіїшин – «якщо у 1991 році у нашій області було 483 сільські ради, то станом на 2014 рік – 633, причому частина з них має 100-200 мешканців». Проблема у тому, що більшість таких сільрад не мають достатньо доходів, щоб бути самодостатніми. Однак вже є приклади, коли місцеві громади добровільно ініціюють об’єднання: “До Львівської обласної ради звернулись 6 сільських рад Сокальського району, які вирішили об’єднатись в одну із центром у селі Тартакові. На цьому прикладі ми зробили аналіз, як зміниться соціально-економічне становище цієї території у випадку такого об’єднання. Аналогічно ми змоделювали ситуацію об’єднання місцевих громад на прикладі Городоцького району – там пропонується створити 6 місцевих рад з центром у двох містах – Городку та Комарно, селищі міського типу Великий Любінь та 3 сіл, які є економічно самодостатніми» -- розповів посадовець.
При цьому враховуються всі чинники, які є на тій чи іншій території – наявність освітніх та медичних закладів, підприємств, які сплачуватимуть податки, демографічні показники та, що дуже важливо, транспортна доступність центру такої об’єднаної громади. Адже протягом тривалого часу у людей склались свої традиції, та звички, родинні стосунки, які об’єднують ті чи інші території. І часу на зволікання з реформами немає.
Немає коментарів:
Дописати коментар