Як українець Горбачов Совіцький Союз розвалив

Історія залишила чимало цікавих оповідок і легенд про життя видатних особистостей. Зокрема, такі легенди пов’язані з постаттю останнього совіцького генсека Михаїла Горбачова. Оповідають, що він має українське коріння, та й справжнє його прізвище зовсім інше. про цю легенду та багато інших продовжуємо бесіду з видавцем українських історичних карт Ростиславом Новоженцем

Про наукові джерела, на основі яких укладають карти

У нашому Фонді «Україна-Русь» на громадських засадах працює історик Станіслав Семенюк. Він упродовж 30 років досліджував період стародавньої української історії, досконало володіє цією інформацією і на її основі ми робили карту. Також Семенюк написав книги про українські місця в Польщі, Словаччині, Румунії, зараз готує книгу про українські місця в Угорщині. Він дослідив величезний пласт інформації. З’ясував, наприклад, що Краків, колишню столицю Польщі, заснували українці, або, як тоді їх називали, русини, і тільки 999 року польський король Казимир Великий відвоював Краків та приєднав до Польщі.

Ось він -- підпільний агент ОУН в Політбюро ЦК КПСС фото umoloda.kiev.ua

Про реакцію закордонних урядів

Коли я поширив цю інформацію, мало не отримав ноту протесту польського уряду. Однак згодом приїхало польське телебачення. Журналісти спочатку висловлювали обурення, але коли я поспілкувався з телевізійниками, переконався, що вони не знають історії своєї держави. Наприклад, про те, що назва Польща походить від племені полян, які жили під Києвом. Насправді племена полян у 6 -- 7 столітті жили на території сучасного Ополе та під натиском польських племен левітів, на яких, своєю чергою, тиснули германці, вирушили на територію навколо сучасного Києва, і таким чином частина полян залишилась в Ополє, а більшість пішли до Дніпра. Отож від назви українського племені полян походить назва Польща. Це історичний факт.

Росіяни на ці карти не реагували. Втім, коли приходять у цей будинок і бачать табличку «Фонд Україна-Русь» кажуть, що це товариство українсько-російської дружби, тобто вони Русь сприймають як Росію.

Про українські етнічні території

demotivators.org.ua

Це території, де українці проживали компактно і переважно становили понад 50% населення. Навколо України є так звана корона земель, які відійшли до інших держав, але їх освоювали українці.

Якщо йти зліва направо, то насамперед це Придністров’я, далі -- Північ Бесарабії, яка відійшла до Молдови, Південь Буковини, яка відійшла до Румунії, Марморощина -- частина Гуцульщини в Румунії, там досить багато українців живе. У Словаччині – Південна Лемківщина, у Польщі -- Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя. У Білорусії -- Берестейщина і Гомельщина. В Росії -- Стародубщина у Воронезькому краї, Східна Слобожанщина, яка вклинюється на територію сучасної Росії на 250 км – це Білгородська та Курська області, а також Донщина. До речі, Разін та Пугачов народилися в українській станиці Зимовійській, вони обоє українці, Пугачов узагалі розмовляв тільки українською. Це, безперечно, також Кубань, тобто Краснодарський край, але є ще Чорноморщина – Сочі, Новоросійськ, Ставропільський край, Терщина – ближче до Грузії. Це українські етнічні землі, які відійшли до складу інших держав.

Про українське коріння Горбачова

Він народився у Ставропіллі, але є напівлегенда, що його справжнє прізвище Горбач, і він був членом ОУН, тому його треба нагородити Золотим Хрестом за розвал Совєцького Союзу мирним шляхом. Це жарт, але багато матеріалів свідчать, що він має українське коріння. Взагалі чимало знакових фігур мають українське походження, наприклад, Микита Хрущов. Натомість Брежнєв народився в Україні, однак не мав українського походження.

Про українську Кубань

Після зруйнування Запорізької Січі козаки залишились і створили Чорноморське козацтво. Але Катерина ІІ розуміла, що залишати їх на цих землях небезпечно, і тому їм дали можливість освоїти Тамань аж до Передкавказзя. Вони мали вірчі грамоти, що цариця їм цю територію дарує довіку. Це відбувалося у 18 столітті, але козаки зберегли свою мову і традиції, і Кубань на початку ХХ століття була повністю україномовна. І як тільки з’явилась перша нагода, була створена УНР, Кубань не дрімала, навіть випередила у самовизначенні Галичину, створивши 18 лютого 1918 року самостійну державу. Вона охоплювала Кубань, Ставропілля, Терщину і Чорноморщину, а вже 25 травня 1918 року об’єдналась із УНР. Коли ж українська державність занепала, на Кубані українці нікуди не поділись, і їхній спротив зламав лише голодомор, який спрямували проти українства – він був на територіях українських етнічних земель, зокрема Кубані.

Про донських козаків

Омелян Пугачов. Чи все таки Пугач? ru.wikipedia.org

Це також вільні люди, як і на Запоріжжі. Це також запорозькі козаки, тільки пізнішого часу. Вони переходили на Дон, донські козаки з’явились у кінці 17-го – на початку 18-го століття. Здебільшого це вихідці з України, але до них почав домішуватись російський елемент, і тому через деякий час вони стали уособленням російськості. Асиміляційні процеси там відбувалися потужно і відбились на їх формуванні. І під час Другої світової війни вони виступали за Велику Росію, взяла гору проросійська орієнтація. Натомість кубанські козаки -- це зросіянізовані українці. Але з ними пов’язано також багато бутафорії, тому невідомо, чи вони до того козацтва причетні. Зрештою, в українській армії те саме – взяли собі генеральські чини, яких у козаків ніколи не існувало, одягнули російську чорносотенну форму. Тож спочатку треба навести лад у головах.

(Карколомне завершення. Інтригуючий початок див: http://lvivreport.blogspot.com/2014/12/blog-post_99.html та http://lvivreport.blogspot.com/2014/11/blog-post_25.html).

Карта прадавньої України від моря до моря

(Захопливий початок див.: http://lvivreport.blogspot.com/2014/11/blog-post_25.html

Продовжуємо бесіду з Ростиславом Новоженцем, видавцем українських історичних карт. Цього разу поговоримо про поняття українських етнічних меж та українських міст у Європі в інтерпретації пана Ярослава.

Ростислав Новоженець вірить в Україну від моря до моря. vinnikiplus.in.ua

Про карти українських історичних та етнічних територій

З огляду на те, що нині з’явилось багато нової інформації, фонд, який я очолюю, взявся за видання карт України. Вважаємо, що графічні зображення легше запамятати. Ми видали 10 історичних карт України, історії українських земель, тому що територія українських земель в 10 разів більша, ніж сучасні політичні межі нашої країни. Є землі історичні та етнічні. Поясню різницю між цими поняттями. Історичні землі – це ті, які колись освоювали українці, але покинули під тиском інших народів. Етнічні землі – це землі, де українці компактно проживали на початку минулого століття. Але, крім етнічної території, є ще українські колонії далеко за межами рідної землі, здебільшого це території сучасної РФ та Казахстану. І в цій царині стільки білих плям, що досліджувати їх мали б цілі інститути.

Про те, які українські карти вже видано

Карти, які ми створили, відображають різні періоди історії України, хронологію подій. Це, зокрема, карти давньої України-Русі (5 -- 10 століть), початку визвольних змагань 1918 -- 1920 рр.: карти соборної України 1919 року та складової цієї держави ЗУНР. Створено також карту Голодомору – геноциду українців, карту Жовтого клину, однієї з українських колоній на Поволжі, карти діяльності ОУН та УПА, карту репресій проти українців, карту пам’ятників Шевченкові в Україні та світі. Крім того, є туристична карта «Українські місця в Польщі». Отож маємо 10 карт, на основі яких можна ґрунтовно аналізувати події української історії.

Про те, коли українська історична територія досягла максимуму

У десятому столітті праукраїнська територія простягалася від Балтійського до Чорного моря і сягала кордонів сучасної Німеччини та Австрії, охоплювала частину Румунії, всю Словаччину та Чехію, частину Польщі. Тодішній кордон виходить за межі 14-ти сучасних держав. Це -- Україна від моря до моря. Однак відомостей про це ви не знайдете в українських музеях.

Про Київську Русь, якої не було

Ця держава називалась Русь. Згодом, щоб чітко було зрозуміло, радянська наука назвала її Київською Руссю. Історія цього періоду цікава тим, що близька до нас, адже саме тоді утворилися племена, на основі яких сформовано сучасні народи. Натомість часи скіфів, сарматів люди не завжди можуть осягнути. Наприклад, є територія сучасної Угорщини. Всі вважають, що там завжди жили угорці, насправді вони туди прийшли тільки 895 року. А що було до того? Це була Паннонія, незаселена болотиста місцевість. Римська імперія майже завжди мала проблеми з праукраїнцями, які жили в Карпатах і яких Птолемей називав оросами. Оскільки оросам не вистачало продовольства, вони робили набіги на Римську імперію. Тож Рим вирішив їм дати територію, де б вони могли добувати харчі самостійно. Їх переселили на територію Паннонії навколо сучасного озера Балатон, що означає «болото». На цій землі наші предки 476 року створили праукраїнську державу, а її першим князем був Одрацер – так називали його німці. Князівство проіснувало 415 років. Одрацер підступом захопив римський престол і з 479 року праукраїнець керував Римською імперією впродовж 14 років.

У 6-му – на початку 7-го століття виникла праукраїнська держава Велика Хорватія. Хорвати -- це плем’я, яке жило на Західній Україні, зокрема у Карпатах, а його столицею було Стільсько. Нині це Перемишлянський район. Держава хорватів охоплювала, крім Західної України, північ Румунії, всю Словаччину та Чехію, південь Польщі. І цю державу разом з князівством на території Паннонії та державою Русь можна вважати найбільшим праукраїнським державним утворенням у Європі. Наша карта, присвячена цій темі, знаходиться у Львівському історичному музеї, і коли її уважно розглянути, то починаєш розуміти, який серйозний слід залишила держава, яка називалася Руссю. Якщо проїхатись по Словаччині, Чехії, навіть по Угорщині, то і зараз можна знайти багато населених пунктів, у назвах яких є корінь «Русь». Ми таких сучасних назв нарахували кілька десятків. Крім того, назва чеської столиці Прага походить від українського слова «пороги», Бухарест у перекладі українською означає «Дубровиця», а первісний варіант назви Лейпциг – Липсько, але сучасні дослідники не звертають на це уваги.

(Далі буде ще цікавіше)

Карти України та українські карти

Картографія – це, на перший погляд, наука, далека від політики та ідеології. Справді-бо, щоб створити карту, необхідно, беручи до уваги стан географічних об’єктів, за допомогою геодезичних приладів виміряти відстані, визначити точки координат і нанести їх на папір. Тим більше, що обриси об’єктів, з якими працюють картографи, не міняються десятками, а то й сотнями років. Але картографія є предметом ідеологічних суперечок, особливо, коли йдеться про карти, пов’язані з історією. Щобільше, офіційна наука часто не встигає за життям. Поки історики напишуть дисертації, поки скооперуються з картографами, минає чимало часу.

Власне, мій співрозмовник не є ані професійним істориком, ані географом, ані картографом. Однак він устиг попрацювати директором великого львівського підприємства, головою РДА, а також депутатом ЛОР. Втім теперішнє заняття, до якого він долучився з не меншим завзяттям, аніж до всіх попередніх своїх справ – історична картографія. Отож бесідуємо з Ростиславом Новоженцем – людиною цікавою, неоднозначною. Деякі його твердження, з погляду офіційної науки, можуть викликати сумнів, але до них варто прислухатися.

censor.net.ua

Про найдавніші карти України

У глобальному розумінні найдавнішою є карта, зображена на камені, яку знайшли на стоянці Кам’яна Могила, що біля Мелітополя Запорізької області. Це одна з найдавніших пам’яток археології, яку датують 23 тисячоліттям до нашої ери. Там є наскельні написи, які треба розгадувати, зокрема зображення річок України і навіть окремих поселень. Можна вважати, що це найдавніша з досі відомих карт. Звісно, картою її можна назвати умовно, однак річки, які на ній відображено, слугують межами земель, адже вони не змінюються і тому є природними кордонами. Тому я вважаю, що це найдавніша карта української території.

З пізніших періодів збереглися інші карти, що належать грецьким та римським мандрівникам, які подорожували нашою землею. Вони окреслюють цілісну територію, на якій проживали предки сучасних українців. Натомість карти вітчизняних дослідників не збереглися або ж їх узагалі не було. До найвідоміших належить карта французького інженера Боплана. Він багато їздив Україною, тож відобразив на карті майже всю територію сучасної України. Дослідники вважають її найповнішою мапою середньовіччя.

Про те, звідки мешканці Кам’яної Могили взяли докладні географічні відомості й нащо вони їм були потрібні

Це цікаве питання. Взагалі, період Кам’яної Могили, Мізинської протокультури у Чернігівській області – це найдавніші цивілізаційні моменти, які відомі людству. На жаль, в Україні не культивують інформації про це. Я вивчав історію первісних людей, передусім стоянку в селі Королевому Закарпатської області. Це найбільша і найдавніша стоянка первісної людини в Європі, однак про цю сторінку історії загалу майже нічого не відомо. Я спеціально їздив цього року в Королево, щоб дізнатися більше від місцевих жителів і зясував, що вони нічого не знають про цю стоянку. Вона розташована на території діючого кар’єру, тому я запитав, де він знаходиться і таким чином знайшов її.  Досліджуючи певні джерела, можна зробити висновок, що це найдавніша стоянка білої людини в Європі, пуповину білої раси закопано на території України. Але всім до того байдуже, щобільше, кар’єр уже добирається до місця, де знаходиться стоянка, і через деякий час ця пам’ятка взагалі може зникнути. Недарма, коли її відкрили у 80-х роках минулого століття, про це доповіли в Політбюро, а комуністичні керівники розпорядилися зупинити розкопки, бо, мовляв, потім українські буржуазні націоналісти будуть стверджувати, що українці є найдавнішими за походженням на землі. Але те, що ця стоянка найбільша і найдавніша, заперечити неможливо.

Про те, що спонукало людей за 23 тисяч років до нашої ери укласти карту

Карту вони склали, щоб орієнтуватися на місцевості, адже тогочасні люди постійно переміщались. Однак те, що на кам’яних брилах нанесено річки і частину української території, ще не досліджено. Цим займалися окремі науковці, як-от Юрій Шилов та Анатолій Кифішин.  лягло в основу їхніх праць. Зараз Кифішин досліджує наскельні написи в Карпатах. Про ці унікальні речі опубліковано лише невеликі наукові розвідки. Цю карту можна вважати прапрадавньою. Далі в основному відомі карти іноземних дослідників, тому що в нас картографів не було. І навіть Павло Скоропадський у період Української держави замовляв карти у Відні, адже за Брест-Литовським договором кордони України, хоч і були окреслені, але на карту їх мали нанести фахівці. А вже після того зявилися українські картографи, найвідомішим із яких був Володимир Кубійович. Його карти ґрунтовні, він навіть видав «Атляс України і сумежних країв», який перейшов мені у спадок від прадіда. Отже, робимо висновок, що розвиток картографічної науки на українських землях почався лише в минулому столітті.

(чекайте на захоплююче продовження)