Кращі ресторани Львова та Львівщини (за версією журналу «Новое время»)

Київський журнал «Новое время» опублікував ТОП-100 кращих ресторанів України (див.: http://nv.ua/project/best-restaurants.html). Що не може, у цьому списку не тішити – широке представництво ресторацій Львова та Львівщини – 15 ресторанів Львова а також по одному закладу з Трускавця та Олесько. Таким чином Львів опинився на другому місці в Україні, поступившись лише Киеву, але випередивши Одесу.

Щодо закладів, які потрапили до списку, то в принципі, тут немає якихось несподіванок. Більшість із них знаходиться на площі Ринок та прилеглих до неї вулицях. Єдиний львівський заклад з поза меж історичного центру – «Чорний кіт», що знаходиться на вулиця Героїв Майдану, 4 (кол. Гвардійська). Також зауважимо, що з 29 експертів 4 є львів’янами: міський голова Андрій Садовий а також три ресторатори Марк Зархін, Вардкес Арзуманян та Андрій Худо. Ну а тепер до самого ТОП-100.

Львів

Centaur

Адреса: площа Ринок, 34

Середній чек: 200 грн

Кухня: українська та європейська

Знимка centaur.lviv.ua

У цьому закладі змішані кухня та традиція абсолютно різних культур. «У Львові я їм винятково тут. У засновника ресторану Вардкеса Арзуманяна принципове ставлення до їжі, компромісів я не помічав» -- говорить одеський ресторатор Савелій Лібкін. Керівник Національної телерадіокомпанії Зураб Аласанія також стверджує, що у Львові ходить саме у цей заклад: «Там чудова їжа та офіціанти. До речі, ці негідники пам’ятають, що я їв минулого року!»

Mons Pius Пиво &М’ясо

Адреса: вул. Л. Українки, 14

Середній чек: 200 грн

Кухня: авторська, локальна та європейська

Знимка lvivposter.com

Ресторан розташований у затишному дворику, який зберігає атмосферу старого Львова. Він розташований в будівлі першого львівського банку-ломбарду, який працював тут 300 років тому (до 1940 року).

«Ресторан в основному спеціалізується на м’ясі, але вегетаріанцю тут також знайдеться чим пообідати – наприклад, фетучині з білими грибами. А ще тут чудові сніданки та прекрасний тірамісу» -- радить письменник Антон Фридлянд. Рекомендує заклад також київський ресторатор Сергій Гусовський: «Давно довіряю ресторанам Вардкеса Арзуманяна. В Mons Pius ретельно і бездоганно відтворено інтер’єр та подається чесна їжа.»

Амадей

Адреса: вул. Кафедральна, 7

Середній чек 200 грн.

Кухня: італійська, французька та локальна

Знимка www.inyourpocket.com

Ресторан Амадей розташований у самому центрі старовинного Львова, поруч з католицькою Катедрою та каплицею Боїмів. У меню гості особливо виділяють телятину запечену в карі з яблуками та мигдалем, устриці, мармурове м’ясо та десерти.

Атляс

Адреса: площа Ринок, 45

Середній чек: 300 грн

Кухня: локальна

Знимка www.2d.lviv.ua

Арт-кнайпа з історією, яка збирала богему ще наприкінці ХІХ століття.

Інтер’єр виконано у вінтажному європейському стилі: бочки замість крісел, портрети королів та колони із фресками.

У меню – блюда традиційної галицької кухні.

«Атляс -- це хороша спроба відтворення львівського меню. Історія при цьому не заважає смаку» -- говорить ресторатор Сергій Гусовський.

Вероніка

Адреса: проспект Шевченка, 21

Середній чек: 400 грн

Кухня: кондитерська

Знимка www.doroga.ua

Один з найвідоміших закладів у місті. Дуже часто тут складно знайти вільний столик.

Інтер’єр, виконаний в атмосфері початку ХХ століття, відповідає класичним львівським кав’ярням: стримано, але затишно.

«Мій особистий досвід візитів у цю кондитерську нараховує вже років 15» -- говорить ресторатор Сергій Гусовський, відзначаючи, що десерти тут незмінно добрі.

Дарвін

Адреса: вул. Шевська, 6

Середній чек 600 грн.

Кухня: європейська

Знимка mapia.ua

Ресторан розташований на останньому поверсі супермаркету Літера. Його інтер’єр виконано у стилі бібліотеки Вікторіанської епохи, а з вікон відкриваються чудові краєвиди Львова.

«Дарвін» заслуговує обов’язкових відвідин за один тільки підйом в скляному ліфті та атмосферу клубної таємничості» – говорить ресторанний критик Марина Гладка.
(Мушу додати, що зараз у приміщенні ресторації "Дарвін" працює новий заклад -- ресторація Бачевських. Власник, при цьому не змінився -- Марк Зархін. -- О.С.)

Кумпель

Адреса: вул.. Винниченка, 6, просп.. Чорновола 2б

Середній чек 300 грн

Кухня: локальна

Знимка restaurant-kumpel.virtual.ua

Ресторан-пивоварня, розташований у самому центрі Львова. Перший «Кумпель» на вул.. Винниченка був збудований на місці легендарного ломбарду, який існував 300 років.

У меню – страви галицької кухні. Пиво подають власне – живе, не фільтроване, свіжозварене. «Тут смачно і їсти, і пити» -- радить ресторатор Сергій Гусовський.

Панорама

Адреса: пр.. Свободи, 45

Середній чек: 250 грн

Кухня: середземноморська та європейська

Знимка lv.restorania.com

Ресторан розташовано на останньому поверсі однойменного готелю в історичному центрі Львова. Славиться чудовим панорамним видом на місто.

У меню – страви приготовані в іспанській печі Josper. Шеф-кухар пропонує пробувати страви з риби та м’яса та фірмові легкі десерти.

Ресторація м’яса та справедливості

Адреса: вул.. Валова, 20

Середній чек: 400 грн

Кухня: м’ясний ресторан

Знимка www.visitlviv.net

Ресторан знаходиться у Бернардинському дворику. За духом він близький до пабу, інтер’єр оснащений клітками, ланцюгами та пристосуваннями для катувань

Гостей зустрічає кат. При бажанні можна відчути на собі, які катування застосовувались у Середньовіччі до злочинців: вас можуть закрити в залізній клітці та опустити в льох.

«Тут можна з’їсти справжній український стейк під класичну музику в обід чи пісні Hells Bells», групи AC/DC увечері та історичні оповіді львівського палача» -- говорить співвласник закладу Андрій Худо.

Пструг, хліб і вино

Адреса: вулиця Братів Рогатинців, 49

Середній чек: 200 грн

Кухня: локальна

Знимка v.lviv.ua

Пструг – це карпатська назва форелі. Так ресторацію назвали не випадково: він спеціалізується на запеченій по старим карпатським рецептам форелі.

«Це місце, де форель готують на будь-який смак. Влітку тут відкривають вікна, а на вихідних приходять наречені фотографуватись на фоні древніх стін старовинного будинку» -- ділиться ресторанний оглядач Марина Гладка.

Світ кави

Адреса: вул.. Кафедральна, 6

Середній чек: 150 грн.

Кухня: кафе-кондитерська

Знимка visitlviv.net

На думку ресторатора Марка Зархіна це краща кав’ярня України. До послуг шанувальників кави – три поверхи та літня тераса. Тут зберігається домашній затишок, а зали з кожним поверхом зменшуються: на третьому поверсі взагалі вміщається декілька столиків.

У меню – понад 30 сортів арабіки, кавові коктейлі та гарячий шоколад. Ресторатор Юрій Філюк називає кав’ярню «іконою кави у всіх аспектах». «Власник закладу – фанат кави, який взяв за основу бізнесу наступні складові: фанатичне ставлення до продукту, власне обсмажування, власна школа бариста, найкраще в Україні зерно, краще світове устаткування і – найголовніше – ставлення до справи».

«Світ кави нагадує австрійську кондитерську з європейським духом і професійно приготованою кавою, -- говорить ресторанний оглядач Марина Гладка. – До кави у закладі ставляться з повагою, і подавати напій довіряють професійним бариста, переможцям міжнародних конкурсів».

Хінкальня

Адреса: вул.. Федорова, 12

Середній рахунок: 150 грн.

Кухня: грузинська

Знимка vk.com

У невеликій кімнатці розташувались п’ять столиків та демонстраційна частина кухні. Усі кухарі тут – грузини. Маленькою Грузією у центрі Львова називає «Хінкальню» кулінарний блогер Анастасія Голобородько.

«Це простий, зрозумілий та чесний формат – саме за те, що цей заклад продає себе правильно, не вичурно і в контексті їжі, а не чогось іншого, я його і рекомендую» -- говорить ресторатор Юрій Філюк.

Цукерня

Адреса: вул. Староєврейська, 3

Середній чек: 300 грн

Кухня: кафе-кондитерська

Знимка www.myvin.com.ua

Класична львівська кав’ярня з великим асортиментом випічки. Відкрита у 1999 році Цукерня стала продовження львівських довоєнних цукерень. Інтер’єр тут стилізовано під антикваріат. Великий вибір десертів та різних сортів кави. Фірмові штруделі та сирники гості часто купують в якості гостинців зі Львова.

«Це чудове місце, щоб з’їсти десерт та випити каву у спокійній атмосфері» -- говорить ресторатор Марк Зархін.

Чорний кіт

Адреса: вул. Героїв Майдану (кол. Гвардійська), 4

Середній чек: 600 грн

Кухня: європейська та українська

Знимка black-cat-pub.virtual.ua

Українська інтерпретація англійського пабу. Гордістю закладу є дров’яна піч в якій готують піцу а також домашній хліб за старовинними рецептами.

«Це один із перших гастрономічних закладів Львова, у який ресторатори Андрій та Леся Іонови вкладують багато душі та багато роботи. Тут «грає» все: і кухня, і інтер’єр і сервіс», -- говорить ресторатор Марк Зархін.

Шампанерія Х&Х

Адреса: вул.. Лесі Українки, 29

Середній чек: 200 грн

Кухня: хот-доги і хачапурі

Знимка www.myrelax.com.ua

Міське кафе, де представлені три популярні продукти: шампанське, хачапурі та хот-доги. У меню нема супів та всього два салати. Аудиторія – молодь, яка цінує якісну їжу

У закладі працює відкрита кухня, так що можна спостерігати за приготуванням замовлених страв. «Тут найкращі в місті свіжі устриці та чудовий вибір ігристих вин» -- радить ресторатор Вікторія Пархоменко.

Олесько

Гридниця

Адреса: Олеський замок

Середній чек: 250-400 грн.

Кухня: локальна

Знимка grydnycya.virtual.ua

Ресторан розташовано на нижньому поверсі Олеського замку в автентичному інтер’єрі середньовічного підземелля та пропонує клієнтам свою інтерпретацію середньовічної української кухні.

Крім того ресторан спеціалізується на родинному відпочинку, до послуг клієнтів – можливість костюмованих тематичних вечорів, проведення середньовічних весіль та днів народження з традиційними танцями, стрільбою з арбалету та інші розваги.

«Цікавий інтер’єр та не менш цікаві і смачні настоянки власного виготовлення», -- зазначає ресторатор Марк Зархін.

Трускавець

Bellini’s Piano

Адреса: проспект Кобзаря, 1

Середній чек: 400 грн

Кухня: авторська, змішана, середньоземноморська

Знимка truskavets.restorania.com

Цей ресторан розташовано на даху високого будинку з добрим краєвидом та цікавим інтер’єром.

«Сюди їздять вечеряти чимало заможних львів’ян. Їжа без особливих затій, але якісна» -- пояснює ресторатор Марк Зархін.

http://nv.ua/project/best-restaurants.html

Ресторан, ТОП-100, Марк Зархін, Вардкес Арзуманян, Андрій Худо, Андрій Садовий 

У Львові реставрують сходову клітку у Пасажі Андреоллі

У квітні-травні цього року завершиться реставрація сходової клітки будинку за адресою вулиця Театральна, 12. Цей будинок більш відомий шанувальникам Львова як складова частина колишнього пасажу Андреоллі, який сполучає вулицю Театральну та площу Ринок. Ці роботи відбуваються в рамках спільного німецько-українського проекту GIZ та Львівського магістрату «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» -- розповіли мені у прес-службі Львівського магістрату. Також там розказали, шо нині цей об’єкт історичної спадщини особисто відвідав Андрій Садовий який залишився задоволеним побаченим.

Знимка: photo-lviv.in.ua

Отож вже відреставровано сходову клітку, двері до помешкань. Також тут можна побачити малюнки, які тут були сто чи більше років тому. Проект фінансувався за спільної участі німецьких партнерів, які виділили на нього 400 тисяч грн.., ще 100 тисяч дало місто, свою посильну лепту внесли і мешканці, кожен з яких дав по 1 тис. грн. – 500 грн на ремонт дверей та ще 500 грн на ремонт сходової клітки.

Також цього року заплановано від реставрувати сходові клітки на вулиці Левицького, 10 та на проспекті Свободи, 33.

Пасаж Андреоллі є найстарішим з пасажів Львова названий так на честь цукерні, яку тут у 1803 році відкрив швейцарець Домінік Андреоллі – заклад виявився настільки популярним, що невдовзі цю назву отримав прохід, в якому містилась цукерня. Згодом тут утворився невеликий базар про який нагадують кольорові розписи, які частково збереглися на стінах пасажу. Пасаж Андреоллі є одним з найпопулярніших туристичних об’єктів Львова.

Коли побут перемагає святість

Воно таки незвично святкувати Водохреща під дощем, який переходить у сніг. Під ногами бруд, в країні війна. Велике християнське свято мало б стати промінчиком світла у цій надто скрутній ситуації. Воно, напевне, так і є, надто спостерігаючи за великим числом вірян, які хочуть набрати води, яка у цей день набуває особливих властивостей.

Знимка: gazeta.lviv.ua

Але я не про свято взагалі, а про деякі його деталі. Ті, які стали для нас уже звичними, і над якими можливо ми переважно не замислюємось.

У багатьох львівських церквах воду освячують ще 18 січня, а вже 19 січня на площі Ринок відбувається велике загальноміське водосвяття. За участі священиків усіх конфесій, з пишною церемонією – хоча є можливість набрати свяченої води у церкві, поблизу дому, чимало людей приходить у центр міста, і вже, коли митрополит (цього року це був Високопреосвященний владика Димитрій, Митрополит Львівський і Сокальський Української Православної Церкви Київського Патріархату), своє слово скажуть владні мужі (кодного року їх склад зазвичай міняється, цього року це були Андрій Садовий, Петро Колодій та Олег Синютка) люди, які прийшли на головний майдан міста можуть набрати води, яка вже набула особливих властивостей. І тут починається невелика штовханина. І навіть та обставина, що і міський голова, і священики кажуть, що води вистачить усім (чан, з якого набирають воду вміщає 2000 літрів) не зупиняє тих, хто хоче швидше і більше набрати води.

Але справа не лише у тому, а й у посудині, в яку набирається свячена вода – пластмасові пляшки, в яких перед тим невідомо-що зберігалось – можливо молоко, можливо газована вода, можливо…

Можливо вони перед тим були добре помиті, а можливо і не дуже – у кожного своє уявлення про акуратність та охайність. Можливо це і скляний посуд, але так само багаторазового використання. Плящечки, які були з нагоди свята помиті, звільнено їх попередній вміст. І що і ніколи не бачу – спеціальної посудини, гарно зробленої та оздобленої, так, щоб це зразу було видно – у ній зберігається винятково освячена вода і нічого іншого, суєтного і дріб’язкового. У помешканні вона стоятиме не поміж слоїчками з олією та крупами, а в особливому місці. Знаю, що це напевне дорого, однак побут таким чином перемагає святість.

Невмирущість традиції – у Львові знову встановили дідуха

Ця церемонія повторюєтюся з року в рік – усталений сценарій, учасники, навіть маршрут, однак щоразу вона є цікавою, безпосередньою – 6 січня на львівській площі Яворського встановили дідуха – головний символ різдвяних свят. Урочиста колона з майже незмінними учасниками – дітками із дитячої студії «Джерельце», муніципального хору «Гомін», міського голови Львова Андрія Садового, як тільки трубачі о 12 годині з вікна магістрату виконали «Мелодію міста», вирушили через площі Ринок та Катедральну на невеличку площу Яворського. Там заздалегідь було встановлено триметрового дідуха – головного символа різдвяних свят.

Знимка агенції zaxid.net

Власне у цій незмінності напевне і є основний сенс поняття традиція – коли з року в рік, міняються лише деталі – спочатку дідуха встановлювали на площі Марійській, згодом перед Львівською оперою, і ось уже кілька років поспіль на площі Яворського. Поруч – гарнізонний храм Петра і Павла, який останнім часом почав відігравати помітну роль у духовному житті міста.

Дітлашня із «Джерельця» заколядувала і в нагороду за це отримала коляду – пампухи, якими їх пригостили організатори ще одного популярного львівського «Свята Пампуха», яке стартує завтра, 7 січня. І дарма, що традиція встановлювати дідуха тягнеться ще з поганських часів – її колись вигадали наші предки – хлібороби, для яких ці січневі дні були періодом вакацій від важкої селянської праці. Згодом церква пристосувала цей звичай до потреб християнства, втім сільський уклад свята від того не змінився. І ось тепер воно переживає ще одну трансформацію, пристосовуючись до життя у великому місті. Але напевне у цьому і є сила традиції, коли незмінною залишається суть, ну а одежа – поступово міняється.

Війна за хідники

Частина з нас -- затяті роверисти, дехто -- навіть віртуозний велобайкер. Ще частина –автомобілісти. Одні, залежно від доходів, їздять на скромних «Запорожцях», «Тавріях» чи «ДЕУ», інші -- на представницьких «Пежо», «Мерседесах» і т.д. Кілька наших земляків --реальні олігархи. Список їх невеликий і давно всім відомий. Ще деякі -- не олігархи, але ганяють явно олігархічні понти. Також є бідні і не дуже бідні студенти, перукарі, реалізатори з ринку і власники кіосків на тих самих ринках.

Цікаво, на якій підставі перед митницею стоїть один автомобіль та "застовблено" місце під інший? 

Але, попри це, кожен з нас передусім є пішоходом. І Петро Димінський, і Віталій Антонов, і Юрій Турянський як новий голова Львівщини, та Ірина Сех – в шубі чи без неї. І, звісно, Андрій Садовий, і всі його попередники на посаді.

Попри цю очевидну істину, пішоходам доводиться таки боротись за свої права з тими, хто час від часу покидає їхні лави. А далі все залежить від ступеня нахабства та вихованості того, хто тимчасово перестав бути пішоходом – один поставить авто у визначеному місці, а інший залишить його поперек і так вузького тротуару, лаючи усіх, хто намагається його наставити на шлях істини. У Львові йде війна за хідники, з перемінними успіхами наступами та контраступами. Громадські активісти, як сили АТО, відвойовують вулицю за вулицею, ділянку за ділянкою. Втім найнахабнішими у цій війні таки є славні митники – на вулиці Костюшка вони влаштували кругову оборону, закріпивши за своїми небідними тачками місце на вузькому тротуарі. Наші громадські активісти, пройшовши Крим, Рим та Майдан, так і не наважуються атакувати цю цитадель хамства та зневаги до прав. Можливо, тому що самі час від часу мають якісь потреби на кордоні, чи з якоїсь іншої причини, мені невідомо. Цікаво, що Андрій Садовий, який так активно бореться за права пішоходів, теж не поспішає наводити тут лад. Принаймні про плани міської влади встановити обмежувачі перед управлінням митниці на Костюшка чути не доводилось. Але у такій війні не повинно бути винятків, інакше це створює враження безкарності та вседозволеності.

Якщо ці автомобілі не митників, то тоді чиї?

Здається, така «війна за хідники» -- дрібниця, яка не варта надмірної уваги, адже є набагато важливіші проблеми. Але це не так, адже йдеться про боротьбу культури і хамства. І останнє повинно знати своє місце – десь поблизу Грибович.