Безславний ювілей Славська-3

Обласна адміністрація краще за істориків знає, коли заснували курортне містечко

Цього року Львівська обласна адміністрація вирішила побавитись у гучні ювілеї. Привід для цього знайшовся доволі легко, що дуже важливо – далеко від Львова, і що найважливіше – дає привід освоїти під благим приводом чималі бюджетні кошти. Отож за одним із розпоряджень Львівського намісника Олега Синютки цього року належить відзначити 1000-ліття славного селища Славське. Для цього навіть створили оргкомітет у який, звісно, увійшов керівник облавтодору а також заступник голови Юрій Підлісний, ну і (за згодою) селищний голова Михайло Кінаш. На жаль чи на щастя до підготовки ювілею не залучено жодного фахового історика. Втім найпікантніше, що судячи по всьому, чиновники навіть не порадились з істориками стосовно обґрунтованості такого ювілею. У результаті чого у ЗМІ з’явився лист за підписом низки науковців істориків та етнологів у якому стверджується, що згаданий ювілей не має під собою жодного підґрунтя – письмові свідчення говорять, що селище вперше згадується лише під 1483 роком, так само там не проводилось жодних археологічних досліджень, які б могли підтвердити реальну дату заснування селища. Що цікаво, у своєму розпорядженні чиновники так само не подбали про проведення наукових досліджень стосовно історії селища. Про це я розмовляв з одним із авторів листа – директором інституту етнографії НАН України, академіком Степаном Павлюком. Однак розмова, звісно, вийшла за межі питання заснування Славського.

Галичанки 1915 рік. Знимка commons.wikimedia.org

Про виникнення сіл на території Галичини як регулярних поселень

В Інституті етнографії ми вже підготували два томи дослідження про етногенез населення Карпат. І врешті дійшли до теми як і коли виникли карпатські села. Маємо дуже багато свідчень з 13-14 століття, що у той період вони вже існували, власне тоді вже було Магдебурзьке право. Звичайно, найперше дуже активно заселялись території вздовж річок Дністер та Стрий, можемо говорити про заселення територій сучасного Самбірського та Яворівського районів – ці масиви були раніше заселені. Щоправда з 13 століття у нас не багато письмових згадок, натомість з 14-15 століття їх є вже багато, вони свідчать про існування сіл, однак коли саме вони були засновані – у нас немає даних.

Треба враховувати, що чимало сіл не вціліло в силу різних обставин. Адже через територію Галичини пройшло чимало кочових племен, зокрема був відомий перехід угрів (мадярів), а це 9 століття, тоді чимало тодішніх сіл було знищено. Такі переходи завжди супроводжувались сутичками з місцевим населенням

Зараз разом із хорватськими науковцями досліджуємо період білих хорватів. Адже у 8-9 столітті наші землі входили до складу Великої Хорватії, згодом ці племена перебазувались у Далмацію. А значить тут були поселення, питання в тому, чи вони були хорватські, адже тут було автохтонне населення, відбулись асиміляційні процеси. Також питання якою була чисельність білих хорватів – ми можемо робити багато висновків з археологічних даних.

Також ми знаємо, що тут були племена дулібів, волинян, і саме вони є тим автохтонним населенням. 

Знимка io.ua

Про те, коли були заселені глибини Карпат

Я не думаю, що глибини Карпат були давно заселені. Адже є долини, заплави річок, територія, що давала добре місце та пасовища – саме їх і заселяли у першу чергу. Окрім того у долинах не було потреби вирубувати ліса, щоб розчистити місце для поселення. Саме тому я припускаю, що Славське та Сколе виникли після татаро-монгольської навали. Там уже із середини 13 століття перебувало населення, яке відемігрувало із захоплених територій. Водночас ми знаємо про тухольську громаду, яка відстоювала свою незалежність і тоді верховинці врятували Європу від татаро-монгольської навади. Це не означає, що Тухля тоді було великим поселенням, просто зібрались галицькі громади, і коли виниклоа потреба, то змогли вступити у бій із татаро-монголами і не допустити їх переходу через тухольську долину. 

Бойки калуського повіту. Знимка stogarov.livejournal.com

Про легенди, які пов’язані із карпатськими селами

Щодо тверджень про начебто тисячоліття карпатських сіл, які ґрунтуються на легендах – треба бути обережними. Я дуже люблю легенди, оскільки вони задають настрій, однак аж ніяк не історичне формулювання, тим більше точне датування подій. Легенди – це завжди блискуче, адже це навіть не перекази про конкретних історичних подій. У нас є чудові перекази про Олексу Довбуша. Одну з таких легенд про село Волосянка переповів доктор В. Папп – про тамтешню церкву, яка була вже у 15 столітті. Отож саме тоді стався напад татрів на село. Якраз у цей момент у церкві відбувалась Служба Божа. У момент, коли татарин на коні увірвався у церкву священик якраз виголошував істини, це момент, коли він не має права ні на що відволікатись це під будь-яким приводом переривати Богослужіння. Він вів службу до останнього моменту свого життя, коли татарин відрубав йому ятаганлом голову. Кров священика облила престіл, у церкві перебувала особа, ворожа поняттю людськості і у цей момент здійнявся вихор, який переніс купол метрів на 150-200 з урочища Лан на теперішнє, де збудували нову церкву. Звісно, дерево – матеріал недовговічний, тому зараз на цьому місці знаходиться чудова бойківська церква початку 18 століття.

vk.com

Про те, як відбувалось заснування сіл

Села не могли розташовуватись одне від одного надто далеко з кількох причин. Найперше – була потреба освоювати ділянки, які були поруч. Самі села мусіли бути на відстані при якій було можливим взаємне спілкування. Також певні поселення могли розвиватись кущовим способом. Наприклад від Сколього відокремлювались нові громади. Але для того, щоб з’явилась нова громада мусять бути передумови, зокрема має бути достатня чисельність для самовідтворення, мусять бути знаряддя праці та досвід буття у конкретному ландшафті. Такими осередками, звідки могло йти утворення нових громад могло бути Сколе, Синевецьке, Стрий. Натомість села, яка розташовані у глибині Карпат виникли пізніше.

Процес утворення нових сіл відбувався виключно стихійно, адже сам перехід від спочатку кочового, потім до напівкочового і, врешті, осілого життя розтягнувся на сотні, а точніше тисячі років. Спочатку активно застосувався кочовий спосіб життя, люди використовували певну територію, аж поки не виникала потреба перейти на іншу ділянку. Згодом виник напівкочовий спосіб, коли люди вже прив’язувались до якоїсь ділянки, поки вона давала поживу, аж поки не переходили на іншу. І вже з переходом до орного господарства з’являються осілі поселення. Звісно, таке не могло відбуватись за чиїмось розпорядженням, мовляв «такий ім’ярек має заснувати село у такому місці» -- такого, звісно, не могло бути. Все диктували умови виживання, однак реальних дат заснування сіл та міст немає.

Маємо дуже багато випадків, що населений пункт існував, а потім з незрозумілих причин зникав, а потім знову з’являвся, про це свідчать культурні шари, які знаходять археологи. Можемо говорити про осіле та постійне заселення карпатських сіл з 11 століття --12 століття. А свідчення, що вони функціонували – 14-15 століття. Це є відоме істина, писемна згадка – це коли було про що згадувати, чи була якась подія. Юридичних актів про заснування в 99% немає. Ми про це можемо говорити тільки з ласки вчених, а не з подачі адміністративних осіб – так наука не робиться.

(Закінчення. Див. також http://lvivreport.blogspot.com/2015/08/blog-post_4.html)

Безславний ювілей Славська-2

Обласна адміністрація краще за істориків знає, коли заснували курортне містечко

Цього року Львівська обласна адміністрація вирішила побавитись у гучні ювілеї. Привід для цього знайшовся доволі легко, що дуже важливо – далеко від Львова, і що найважливіше – дає привід освоїти під благим приводом чималі бюджетні кошти. Отож за одним із розпоряджень Львівського намісника Олега Синютки цього року належить відзначити 1000-ліття славного селища Славське. Для цього навіть створили оргкомітет у який, звісно, увійшов керівник облавтодору а також заступник голови Юрій Підлісний, ну і (за згодою) селищний голова Михайло Кінаш. На жаль чи на щастя до підготовки ювілею не залучено жодного фахового історика. Втім найпікантніше, що судячи по всьому, чиновники навіть не порадились з істориками стосовно обґрунтованості такого ювілею. У результаті чого у ЗМІ з’явився лист за підписом низки науковців істориків та етнологів у якому стверджується, що згаданий ювілей не має під собою жодного підґрунтя – письмові свідчення говорять, що селище вперше згадується лише під 1483 роком, так само там не проводилось жодних археологічних досліджень, які б могли підтвердити реальну дату заснування селища. Що цікаво, у своєму розпорядженні чиновники так само не подбали про проведення наукових досліджень стосовно історії селища. А вже коли у ЗМІ з’явились обгрунтовані заперечення науковців обласна влада тихо «з’їхала» з теми день селища вже відзначали без згадки про «ювілей». 

Однак нас зацікавила тема – коли ж насправді на Бойківщині з’явились села та містечка, коли і як цей край було заселено людьми. Про це я розмовляв з директором інституту етнографії НАН України, академіком Степаном Павлюком.

Знимка trostian.at.ua

Про те, чи варто в такий спосіб привертати увагу до Славського

Звісно, увагу до Славського потрібно привертати, так само у нього треба вкладати кошти та інвестиції, однак не можна робити це у такий дуже невдячний спосіб. Це невігластво, такі речі не можна робити – це обман людей. Це низького калібру дії, тож в обласній адміністрації, могли б подумати, що поруч є інші села – Гребенів, Тухля, те саме Сколе – чому б їх не возвеличувати, не відзначити їхній «ювілей».

Про помилки, які іноді допускають відомі вчені та про те, чи вони їх визнають

Датування населених пунктів – доволі складне заняття і навіть досвідчені вчені допускають при цьому помилки. Наприклад, дуже добротний дослідник Леонтій Войтович написав, що в ХІ столітті на території сучасного Сколівського району виникло близько десяти сіл. Однак згодом він докладніше вивчив це питання та визнав власну помилку. Тепер він сам іронізує із себе, що він так швидко заселив карпатську Бойківщину, і каже, що це була гіпотеза, яка базувалась винятково на легенді, а не конкретних документальних даних. (доктор історичних наук, професор Леонтій Войтович став один із авторів листа у якому йдеться про безпідставність ювілею Славського. – О.С.).

Якщо йдеться про те, що необхідно вкласти кошти у селище Славське, я би радив обласній адміністрації відмовитись від згадки про 1000-літній ювілей, визнати, що Славське таки засновано у 15 столітті – нічого поганого у тому немає.

Знимка davaypoedem.com

Про ювілей села Пеняки

Нещодавно я отримав запрошення на святкування ювілею села Пеняки – це дуже цікаве поселення, яке є батьківщиною графа Дідушицького – засновника Львівського природознавчого музею, мецената та патріота, поляка, який був дуже прихильний до українців. Село Пеняки має багато унікальних пам’яток, цього року вони святкують ювілей, оскільки перша писемна згадка про село Пеняки датується 1415 роком. І вони чітко, як цивілізовані люди відзначають 600-літній ювілей, при цьому не стверджують, що вони є старіші за Київ. Саме тому 10 докторів наук висловили своє обурення малограмотними діями львівської влади.

Про «натягнутість» дати заснування Києва

Ми не маємо точних документальних про те, коли заснований Київ. Однак є пам’ятки, які свідчать, що там було поселення. Ми не знаємо його назви, це інше питання. Однак, якшо повернутись у наші гори то мене не цікавить, чи поселення, яке там було називалось Славське, чи якось інакше. Ми в Карпатах знаходимо неолітичні сокири – то чи означає, що маємо казати, що Славську кілька тисяч років? Чи моїй рідній Волосянці? Є всі підстави стверджувати, що Славсько виникло дійсно пізніше, і його назва, ймовірно, пішла від імені Славко, Славко-о, бо тоді населені пункти називалися за іменами власників чи впливових людей. Маємо 700-сторінковий довідник про назви, які зустрічаються в Карпатах, який уклав відомий дослідник Михайло Худаш де він наводить дані, що переважна більшість населених пунктів походило від імені власника, господаря, якоїсь поважної особи.

Музей Бойківщина у Самборі Знимка bojky.wordpress.com

Про використання археології для спотворення дати заснування населеного пункту.

Я не думаю, що для цього використовується археологія, то є трохи банально. Для датування, для уточнення історичних подій користуємось писемними та матеріальними пам’ятками, фольклором та переказами, і коли сукупно бачимо, що більшість фактів підтверджують це, то ми можемо говорити або гіпотетично, або достовірно, що так було.

Про реальну дату заснування галицьких сіл

Справді, коли ми хочемо встановити дату заснування поселення – ми кажемо або про письмову згадку, або про непоодинокі археологічні матеріали, що можуть свідчити, що там велося господарське життя. Однак археологічні матеріали не можуть встановити точної дати, там може бути похибка навіть в межах століття. І навіть якщо маємо першу згадку, це не означає, що саме того року було засновано село чи місто. Звісно, ще до першої згадки там вже було господарське життя. Так було, наприклад, і у випадку Києва, який розташовано на такому зручному місці, де були і гаї, і вода, що дозволяло розвиватись і мисливству, і рибальству. Звичайно, що можна сказати, що Києву 1500 років, але це лише припущення.

Знимка bojky.wordpress.com

Про дату заснування Львова.

Знову ми не можемо говорити про якісь точні датування. Олег Осаульчук який робить багато археологічних розкопок у Львові, має підстави говорити, що поселення тут було набагато раніше, аніж вперше згадується Львів. Але нам ніколи не буде дано знати, як ті поселення називалось. Те, що поселення на території Львова були раніше, не підлягає сумніву, адже міста ніколи не виникали на порожньому місці. Тим більше, що Львів виник на перехресті доріг, де йшли постійні міграції з півночі на південь, це була дуже активна територія.

(Продовження. Поч. див. http://lvivreport.blogspot.com/2015/07/1000-1483-30-1015-8-1483-15-100-200.html)