«Вартість проїзду – 3 гривні, незалежно від
відстані» -- таке оголошення я недавно побачив у одній з маршруток. Зрозуміти
водія можна – надто багато розумних, хто пропонує гривню за одну зупинку чи дві
гривні за дві зупинки. Це ж вам не таксі, де все залежить від відстані, а
маршрутка, тож якщо всі почнуть так платити, то водій залишиться без улюбленої
канапки з маслом, а власник автобуса – без канапки з чорною ікрою. Ну не можна
ж людей позбавляти харчів, тож водії свої 3 гривні нікому не подарують.
Крім того, є ще всілякі пенсіонери та пільговики,
які на законних підставах не платять за проїзд. Тож ситуація, у яку потрапляють
перевізники, зовсім кепська.
Однак, з іншого боку, чому ми, пасажири, повинні
так дбати про добробут перевізників. Зрештою, у багатьох цивілізованих містах
вартість проїзду залежить від відстані, на яку плануєте їхати. Якщо мені
насправді слід проїхати дві зупинки, то чому я повинен платити так, ніби я
зібрався їхати із Сихова у Рясне-2?
З іншого боку, проведімо історичні аналогії. У
старих львівських трамваях (у досовіцькі часи) вагони були поділені на два
класи – перший, де пасажири їхали винятково сидячи, ну а в кінці вагону був
невеликий відсік другого класу, де вже пасажири їхали як оселедці в бочці. Але
ж і платили вони відповідно. Отож-бо я і питаю: якщо вже у наших маршрутках,
всупереч усім приписам, пасажири їздять навстоячки, то чому ми повинні платити
ті самі 3 гривні? Щоб власники маршруток могли намащувати на свої канапки
товстіший шар чорної ікри? А, може, справедливіше платити за відсутність
комфорту 2 гривні? І тоді у порожній маршрутці пасажири їздитимуть винятково
навстоячки, аби заощадити гривню?J
Якщо ж без жартів, то у комунальному транспорті у
нас так і немає реальної конкуренції за клієнта. Звичайно, водії можуть між
собою влаштовувати перегони, аби першими приїхати на зупинку та вихопити
пасажирів з-під носа у не таких спритних колег. Але так само вони можуть стояти
15 -- 20 хвилин на кінцевій, а подекуди й на проміжній зупинці, аби щільніше
напакувати автобус уже на старті. Якщо будете обурюватись, водій пояснить, що у
нього такий графік. Однак сей найважливіший документ, що регламентує рух
громадського транспорту, надзвичайно секретний, тож водію доводиться банально
вірити на слово.
Можливо, ці ідеї надто радикальні, але досі всі зміни у тарифах на проїзд
у комунальному транспорті закінчувалися банальним підвищенням вартості послуги,
анітрохи не впливаючи на якість. Чи не час міняти ці підходи, адже перевізники
повинні змагатись за нашу прихильність, а не навпаки.
