Літній відпочинок: без Криму та грошей

(Поч. див.: http://lvivreport.blogspot.com/2015/07/blog-post_23.html)

Два роки поспіль економічних, політичних та військових катаклізмів таки відбились на добробуті українців, і тепер літня відпустка, особливо закордонна, перетворилась для наших співвітчизників радше на розкіш. Звісно, закордонному відпочинку завжди була альтернатива відносно дешевого, хоча й не завжди комфортного вітчизняного туризму. Але і тут намалювалися свої специфічні моменти: передусім, частина звичних для наших співвітчизників курортів відпала або через окупацію, або через близькість до театру потенційних військових дій. Натомість привабливість інших вітчизняних курортів, зокрема, Шацьку, таки зросла.

Перлина біля моря стала особливо коштовною. Знимка fakty.ictv.ua

Одеса та Шацькі озера

А тепер подивимось на можливості внутрішнього туризму. Найкращим у цій ситуації, якщо говорити про пляжний відпочинок, є Одеса. І наші авіатори вже вловили цю тенденцію: компанія «Атласджет» запровадила бюджетний рейс Львів-Одеса. Другий цікавий варіант – Шацькі озера. За словами секретаря шацької селищної ради Миколи Боярчука, у цьому сезоні у них помітно додалося відпочивальників, також на це вже встигли відреагувати місцеві підприємці. За його словами, кількість пропозицій щодо відпочинку таки зросла. Найбільше додалось відпочивальників з України, також у селищі помітно побільшало поляків. Приїжджають сюди відпочити і білоруси, однак важко сказати, чи їх стало більше. Втім, відпочинок у Шацьку має одну серйозну проблему – погода. «Як тільки на вихідні маємо добру погоду, то кількість відпочивальників помітно зростає, якщо погоди немає, то й туристів меншає» - розповів пан Микола.

Пляж у Затоці. Знимка more-zatoka.com.ua

Карпати та Моршин

Окрім Шацька, львів’яниактивно відвідують Карпати. Серед пропозицій - база відпочинку «Вежа Ведмежа», що у Сколівському районі. Її власник Володимир Бега розповів, що у нього збільшилась кількість постояльців, при цьому замовляють переважно довготривалий відпочинок – 7-10 днів. Його гості - це переважно мешканці Центральної, Південної та Східної України, в основному це люди середнього достатку. «Ми достатньо витрачаємо на свою рекламу, а найголовніше – у нас достатньо постійних клієнтів», - говорить Володимир Бега.

Однак, якщо частина українських курортів таки виграла, то ті курорти, які орієнтовані на оздоровчий туризм, таки програли. Наприклад, курортне містечко Моршин. Його міський голова Руслан Ільницький розповів, що зазвичай влітку їхні санаторії заповнені на 100%, натомість цього року лише на 70%. «Раніше у нас було чимало відпочивальників за рахунок дешевих путівок Фонду соціального страхування, однак з 1 січня змінили Закон, їх відмінили і у нас кількість відпочивальників зменшилась на 40%. Друга причина – відпали відпочивальники з Криму та Донбасу», - розповів Руслан Ільницький. І додав, що подібна ситуація і на інших курортах Львівщини, зокрема у Трускавці.  

У Шацьку все залежить від погоди. Знимка shack1

Підприємець Одександр Бюкарев, який має готель у Моршині підтвердив, що у нього також суттєво зменшилась кількість відпочивальників, щоправда це пов’язано з тим, що досі він орієнтувався на відпочивальників із східної України, Росії та Білорусії. «Моршин – це специфічний курорт, це не Трускавець, куди приїжджають «погудіти» багаті люди, сюди приїжджають  суто на лікування, причому роблять це щороку, адже така особливість цих хвороб. І якщо заможні люди з такими діагнозами їдуть у Карлові Вари, то до нас їдуть люди, які собі це не можуть дозволити, відповідно вони рахують кожну копійку» -- розповів підприємець.

Знимка www.pizzatravel.com.ua

Втім, навіть серед тих, хто приїжджає на лікування у Моршин відбулась переорієнтація: якщо раніше вони зупинлись у готелі пана Дюкарева, де і харчувались, то тепер вони віддають перевагу приватному сектору, де самі і готують. «У результаті тепер їм треба далеко йти на процедури, однак їм здається, що вони таким чином заощаджують кошти», - поділився своїми спостереженнями підприємець. Вихід із ситуації – посилена увага до тих відпочивальників, які  риїхали на курорт, і вичікувати, коли ситуації зміниться на краще", – каже Олександр Дюкарев.

І наостанок про ціни. Звісно, тепер справжньою перлиною біля моря в Україні залишається Одеса. Втім перлина – камінь дорогоцінний, відповідно, і ціни на неї також. Гіпотетично в Одесі можна шукати дуже дешеве житло, однак більш реальні ціни коливаються у проміжку 500-1000 грн. у липні за окрему квартиру щодобово і 550-1100 грн. у серпні.

Щодо Шацька, то тут можна обійтися бюджетним варіантом із «зірками» на подвір’ї, але навіть у такому разі ліжкомісце коштуватиме 60-100 грн. за добу, Натомість номер у приватній садибі коштує у цьому сезоні 150-350 грн. , номер у санаторії «Лісова пісня» коштує 300-550 грн,, у пансіонаті «Шацькі озера» до 920 грн. за добу.

Якщо ж ми вирішили відпочити у Карпатах, то тут стандартний двомісний номер у літній сезон коливається в інтервалі 300-500 грн, причому у деяких готелях за ці гроші вас ще й нагодують сніданком.

http://kava.lviv.ua/ua/article/5644/~litnij-vidpochynok-bez-krymu-ta-hroshej

В Україні запровадять 5-бальну систему оповіщення сходження снігових лавин

Літній період, коли у Карпатах зазвичай менше туристів служби, які мають стосунок до порятунку туристів використовують для того, щоб підготуватись до наступного зимового сезону, головна небезпека якого – снігові лавини. Зараз львівські метеорологи, рятувальники та гірські провідники готуються до запровадження міжнародної 5-бальної системи оповіщення про ризик сходження снігових лавин, а допомагають їм у цьому їх колеги рятувальники із Польщі та Словачини, які розповідають як саме визначати небезпеку сходження лавин, як мають діяти туристи, які потрапили у ризиковану зону і як краще проводити рятувальні операції. Заступник директора Львівського гідрометеоцентру Світлана Колодко розповіла, що найнебезпечнішими з точки зору сходження снігових лавин є Івано-Франківська та Закарпатська області, натомість на Львівщині за весь час її роботи у Львівському гідрометеоцентрі (з 1975 року) не було зареєстровано жодної великої снігової лавини.

Зниимка karpatnews.in.ua

За словами начальника сніголавинної станції Михайла Довганюка для того, щоб успішно передбачати небезпеку сходження лавин потрібно деяке додаткове обладнання. Він зазначив, що ціна питання є достатньо невисокою – для переобладнання його станції потрібно якихось 100-200 тисяч гривень, при тому, що у Львівській області є лише дві сніголавинні станції.

І хоча у Львівській області небезпеки сходження великих лавин немає, однак рятувальники кажуть, що часто їм доводилось відкопувати людей, яких накрило невеликими сніговими лавинами, коли глибина снігу, який вкривав людину була лише один метр. Особливо небезпечними вважаються популярні серед туристів гори Парашка, Високий Верх та південні схили гори Пікуй. 

У «Сколівських бескидах» протягом року народилось 4 зубренят

Протягом 2014 року у Національному парку «Сколівські бескиди» народилось 4 зубренят і тепер стало цих тварин нараховує 20 голів – про це мені ексклюзивно повідомив директор національного парку Василь Бендерич. Малосніжна погода, яка зараз є у Карпатах цілком підходить цим велетенським тваринам, адже вони можуть без проблем шукати під снігом гілочки а також свій улюблений смаколик – ожину. Разом з тим зубрів підгодовують і лісничі, які працюють у Майданському лісництві – воно входить до складу «Сколівських бескидів».

zubrytsky.livejournal.com

Зубрів у національному парку розводять у рамках спільного з європейцями проекту з відновлення поголів’я цих тварин – кілька років тому 11 зубрів завезли сюди з Європи, на території Майданського лісництва зроблено спеціальний вольєр де зубри проходять акліматизацію. Це вже друга спроба відродити зубра на території Бойківщини – вперше це було зроблено у 60-х роках минулого століття, але тоді стадо внаслідок сильних морозів та снігопадів повністю загинуло.

Окрім зубрів, на території національного парку «Сколівські бескиди», живе 450 оленів, 20 ведмедів, а також козулі, кабани, рисі.

У Славську нема ані снігу, ані туристів

Новорічні свята, які в Карпатах вважають високим сезоном, цього року виявились для мешканців Сколівського району вкрай невдалими – зустрічати Новий рік у Карпати приїхали значно менше любителів покататись на лижах, ніж зазвичай. Про це розповів селищний голова Славська Михайло Кінаш. Незвично тепла погода в середині зими, складна економічна ситуація в Україні, війна на сході призвели до того, що українцям зараз не до зимового відпочинку. Більша частина підйомників, які є в селищі, зараз не працюють. Михайло Кінаш розповів, що навколо Славська працюють буквально 1-2 підйомники, решту навіть не вмикали.

 У Славську моляться, аби випав сніг та приїхали туристи Фото www.rest.if.ua

Висота снігу на вершинах зараз 5-7 сантиметрів, тож далеко по ньому не заїдеш. А гірський спуск у такій ситуації стає небезпечним заняттям. 2 січня, за інформацією надзвичайників, на горах Тростян та Високий Верх 5 туристів отримали травми. Зимовий туризм для Славська є основним джерелом доходу. Зараз жителі селища навіть замовляють у церкві Служби Божі, аби випав сніг. Тим часом туристи, які таки наважились приїхати у Славське, винаймають таксі, аби їх відвезли на гору Плай, що за 40 кілометрів. Там снігу більше. Щодо самого Славська, то тут снігові гармати встановлено на Погарі, але поки що їх потужності не вистачає, аби забезпечити комфортний спуск з вершини. Михайло Кінаш розповів, що на повну потужність вони запрацюють хіба наступної зими. Підприємці, які їх встановили, за той час зможуть провести всі підготовчі роботи.