Торговиця на цвинтарі

Отож продовжуємо бесіду з моїм гостем Мейлахом Шейхетом, юдейським культурним діячем. Минулого разу ми говорили про те, чи зберігся у Львові ідиш та які перспективи відродження цієї мови. Тема сьогоднішньої розмови -- матеріальні пам’ятки єврейської культури у Львові.

www.varianty.net

Про те, якою мірою у Львові вдалося зберегти єврейську культурну спадщину

Чи можна було б зберегти єврейську культурну спадщину, якби не українська толерантність? У мультикультурному Львові можна побачити унікальні пам’ятки архітектури, які створили євреї.

Водночас багато об’єктів культурної спадщини постійно перебувають під загрозою знищення, ми маємо великі проблеми з їх збереженням. Хто міг би уявити, що галичанин може мати торговицю на похованні! Проте на колишньому єврейському цвинтарі збудовано Краківський ринок, який до того ж приватизований, тобто його власники отримали в міськраді дозвіл на приватизацію. Українське законодавство в галузі охорони пам’яток дуже добре, зокрема заборонена приватизація поховань, однак це не врятувало колишнє єврейське кладовище. Для нас це святе місце, адже на цьому кладовищі поховані світочі єврейської культури, філософії, це одне з найвідоміших кладовищ у світі після Оливкової гори в Єрусалимі. Юдеї в усьому світі відзначають дні пам’яті цих людей, а у Львові на місці їхніх поховань – Краківський ринок. Він займає всю територію кладовища. Свого часу був скандал, пов’язаний з надгробками, які знаходили на цій території – чорні бізнесмени скидали їх по чужих обійстях на околиці міста. Після того люди скаржилися, що від надгробків, які опинились на їхніх подвір’ях йде погана аура. Є підпірні стінки, складені з надгробків. Мене не раз кликали українські робітники, які знаходили такі надгробки, однак що я можу зробити.

Про те, звідки у Львові взялися євреї

Євреї живуть в Галичині понад тисячу років. Однак особливо активно вони почали сюди переселятись внаслідок релігійних переслідувань в Європі. Ми належимо до групи євреїв-ашкеназі, яка походить з Німеччини. Натомість інша велика група європейських євреїв-сефардів походить переважно з Іспанії.

Євреїв запрошували до багатьох країн допомогти розвинути ремесла та комерцію, адже вони це вміють робити. Так було у Львові на початках української незалежності. Водночас бізнес, який створювали нащадки колишніх комуністів, відчував з боку євреїв конкуренцію, тому почали з’являтись антиєврейські статті, особливо у виданнях МАУП. Тому багато євреїв виїхали зі Львова. Вони не живуть там, де почуваються зайвими. На жаль, у підсумку ми так і не отримали бізнесу, який сприяв би розвитку держави.

… і куди вони зникли

Ті, що вижили після Другої світової війни, здебільшого виїхали до Польщі, а звідти до Ізраїлю. В ті роки у Польщі діяла програма «Червоної Ванди», названа на честь польської письменниці Ванди Василевської. Також у Львові тоді можна було дістати фальшиві документи, з якими можна було виїхати через Польщу до Ізраїлю. У Львові з галицьких євреїв тоді залишилось кілька дітей. Зараз це вже літні люди. Однак вихідці зі Львова, незалежно від того, де вони опинились, все одно вважають себе львів’янами. Є товариство львів’ян-євреїв, яке має осередки у США, Бельгії. Вони пам'ятають про унікальне минуле львівської єврейської громади.

Про радянських євреїв

Євреї пережили другий Голокост – знищення єврейської культури і духовності в роки радянської влади. Зрештою, вони зазнали і фізичних поневірянь, адже однією з найчисленніших груп серед в’язнів ГУЛАГу були євреї. Напередодні Другої світової війни у Львові проживали близько 160 тисяч євреїв, однак після 1 вересня 1939 року їх значно побільшало, адже чимало втікачів з інших частин Польщі намагались врятуватись від нацистських переслідувань. Однак після війни залишилося 827 старих галицьких євреїв. Вижили ті, яких переховували місцеві християни.

Натомість Сталін сюди скеровував вояків Радянської армії, які брали участь у бойових діях проти нацизму, та фахівців, намагаючись змінити соціальну структуру місцевого населення. Це були представники різних національностей, зокрема євреї, які вже понад 20 років перебували під радянською системою та втратили єврейську ідентичність, передусім молодь. Вони часто навіть змінювали прізвища, адже хотіли розчинитися в радянському соціумі. Ще Ленін писав, що найліпший спосіб позбутися антисемітизму – це асиміляція всіх євреїв.

Про те, що у Львові жодну єврейську пам’ятку не відреставрували від А до Я

У Львові немає жодної єврейської пам’ятки, яку б вдалося відреставрувати від А до Я. Водночас галичани часто говорять про те, як вони разом росли з євреями. Мені одна жінка в Нових Стрілищах розказувала, як жиди її бавили в дитинстві, вона виросла в них на колінах, такі ж історії мені розповідали в Перемишлянах. Світлої пам’яті Ірина Калинець хотіла видати книжку про ці унікальні моменти взаємовідносин наших народів.

Галицький їдиш

Львівську культуру дуже важко уявити без її єврейської, чи то пак жидівської складової, адже цілі дільниці міста, надто на Підзамчому, зрештою, і частина середмістя навколо сучасної вулиці Староєврейської були заселені євреями, які так само творили мозаїку міського життя аж до ІІ світової війни. Найбільша війна в історії людства принесла фізичне винищення цьому народові, відоме як Голокост. Упродовж десятиліть совіцької влади євреї постраждали не менше, зазнавши не так фізичного, як духовного геноциду. З наших вулиць фактично зник їдиш, яким зараз розмовляє декілька львів’ян.

-- І все-таки говорити про зникнення цієї мови у Львові поки передчасно, – розповів один з її носіїв та відомий юдейський культурний діяч Мейлах Шейхет, який у мене днями гостював. Власне з паном Мейлахом ми мали приємність спілкуватись на різні теми українсько-єврейського життя, про що переповім згодом, а поки про їдиш у Львові.

www.varianty.net

Про їдиш у Львові

Цієї мови Львові практично вже немає, але є її носії. Людей, які активно спілкуються мовою їдиш у повсякденному житті, можна порахувати на пальцях. Звісно, тих, хто розуміє цю мову, є більше, однак вони не спілкуються нею в побуті. Втім їдиш живе завдяки нащадкам тих релігійних львів’ян, які зараз роз’їхалися по всьому світу. Річ у тім, що віруючі іудеї не практикують вживання святої мови у повсякденні, щоб вона не засмічувалась. Так вони виявляють шану до давньоєврейської мови, якою написано Тору.

Тож їдиш, хоч і не поширена у Львові, однак досить активно пов’язує наше місто зі світом. Є багато тлумачень юдейської філософії мовою їдиш, я розмовляю нею щодня і з равином, і з іншими людьми у всьому світі.

Про те, де у Львові можна вивчити їдиш

Хоча активних носіїв їдишу у Львові значно поменшало, однак вже зараз є декілька молодих українців, які вивчили цю мову навіть на такому рівні, що можуть її викладати. Курс їдишу є в Українському католицькому університеті, також діють літні школи їдишу і в УКУ, і в центрі міської історії.

Про те, заради чого варто вивчити їдиш

їдиш має надзвичайну співучість, різнобарвність, м’якість, унікальним словотворенням спонукає до розважливої розмови. Це неповторна мелодія, яку хочеться слухати постійно. Є пісні на їдиш, вистави, їдиш має свій неповторний гумор. Дуже важко зрозуміти Шолом-Алейхема, якщо не знати їдиш, не знати культури містечка. Тому зараз багато музикантів шукають стародавні мелодії, щоб здійснити їх аранжування на сучасний лад, бо вони дуже притягують, не залишають нікого байдужим. Ці мелодії переплітаються з українськими мотивами. Тобто їдиш живе.

Про сліди їдишу, які лишилися у Львові

Передусім їдиш вплинув на мову львів’ян, багато слів, які ми знаємо як суто львівські, мають єврейське коріння. Наприклад, «цімес» – сутність якогось явища. Кажуть «цімес цього питання полягає в тому…». А цімес – це обрядова єврейська страва, яку їдять на Новий рік з моркви, родзинок, меду.

Типово українське слово «рейвах» також походить з їдишу – збурення, як і «гвалт». Деякі слова в наших мовах звучать однаково, тому мені важко сказати, чи то їдиш на українську вплинув, чи навпаки, наприклад, однаково звучать «підлога», «паркан», «дах». Звісно, улюблена страва львів’ян -- пироги, на їдиші звучить як «пирогес», оскільки вживається у множині. Ще одна страва – «млинці» на їдиш «млинцес». Щодо суботи, то це походить зі святої мови «шабес», або в осучасненому івриті «шабат». Візуально ці сліди їдишу можемо бачити в написах, які збереглися в старій частині Львова. Часом підприємці, розуміючи зміст цих написів, реставрують їх, як це зробили власники магазину на вулиці Куліша. Це свідчить про те, що наше місто дуже толерантне до культур інших народів.

Подекуди львівські підприємці відновлюють написи на їдиш. Фото www.dw.de

Про теорію слов’янського походження їдиш

їдиш – це мішана мова, що виникла на основі німецької, гебрайської, тобто мови Святого письма. У ній є багато українських слів, які змінені відповідно до законів їдишу. І хоча в їдиші доволі багато слів слов’янського походження, однак вважати цю мову слов’янською не можна, це лише наслідок тривалого спільного проживання наших народів. Втім я б не критикував прихильників цієї теорії, адже вони демонструють позитивний підхід, хочуть показати, що ми є братні народи зі спільною історією. Зрештою, Папа Римський сказав, що кожен християнин у своїх початках повинен відчувати себе юдеєм.

Про їдиш у Єврейській автономній області

Це був їдиш радянського зразка, навіть правопис там було змінено порівняно з класичним. Насправді це була спроба відірвати юдеїв від своєї віри, тому акцентували передусім на їдиші. Там виходив журнал «Совєтіш Геймланд», тобто «Радянська Батьківщина», у якому дотримувалися цього штучного правопису. Однак у класичному їдиші поширені слова із Тори, натомість у тій мові, якою послуговувалися в Єврейській автономній області, таких слів не було, то не був їдиш, яким розмовляють віруючі юдеї. Цю автономію Сталін створив для того, щоб ізолювати віруючих юдеїв, справжню міць яких відчували комуністи. Для них це була перешкода на шляху до русифікації інших народів. Так само вважали і нацисти. Також і Путін казав, що йде нас визволяти від українців, хоча насправді ми цього не потребуємо. З цієї нагоди ще один великий українець Ярослав Дашкевич стверджував, що були в історії ріки крові, однак вони були значно коротшими, аніж роки спільного мирного співіснування наших народів.

Про переслідування їдишу в Ізраїлі

На початках створення єврейської держави там забороняли їдиш, оскільки хотіли утвердити іврит. Водночас їдиш вважали селянською мовою. Однак зараз політика змінилась, ізраїльський уряд фінансує розвиток їдишу, там відбуваються численні заходи для підтримки їдиш. Ставлення до їдишу помінялось, оскільки їдиш має унікальні властивості об’єднання народів. Відроджувати мову ніколи не пізно, але з часом це складніше зробити.