7 листопада 1946 року, «Вільна Україна»
На екранах міста
У святкові дні будуть працювати всі кінотеатри Львова.
На екранах трьох кінотеатрів – «Україна», «Москва», «Комсомолець» -- демонструватиметься новий радянський художній фільм виробництва студії «Союздетфільм» -- «Син полку».
«Степові витязі», перший художній фільм, випущений кіностудією Монгольської Народної Республіки, йтиме у кінотеатрах «Дніпро» і «Спартак».
У кінотеатрі ім. Ів Франка та ім. 17 вересня демонструватиметься фільм «Юність Максима», «Парк» -- «Ленін у жовтні», «Зоя» -- «Великий перелом», «Піонер» -- «Битва за Радянську Україну», «Копернік» -- «Мужність», ім. Т.Шевченка – «Іван Нікулін – російський матрос», ім.. Коцюбинського – «Райдуга», «Київ» -- «Учитель», ім. 27 липня «Людина N217».
12 листопада 1946 року, «Вільна Україна»
Коли ж буде відведене приміщення для обласного радіоклубу?
Радіо міцно ввійшло в побут радянських людей. У Львові, як і у всіх містах Радянського Союзу, дедалі зростає кількість власників радіоприймачів.
Але не всі громадяни знають, як треба поводитися з ними, як їх правильно використовувати. Не всі можуть усунути навіть незначні несправності і часто звертаються з приймачами до майстерень тоді, як приймач можна легко полагодити вдома.
Щоб навчити трудящих користуватися приймачами, далі удосконалювати радіотехніку, готувати радіоспеціалістів, Львівська обласна рада Тсоавіахіму вирішила відкрити обласний радіоклуб.
Щоб відкрити цей клуб виконком обласної ради депутатів трудящих і бюро обкому КП(б)У в постанові від 29 липня ц.р. про стан і заходи по подальшому покращенню роботи обласної організації Тсоавіахіму ухвалили: «Зобов’язати голову виконкому Львівської міської Ради депутатів трудящих тов. Тарана до 20 серпня 1946 року виконати постанову виконкому обласної Ради і бюро обкому КП(б)У» від 25 грудня 1945 р про повернення обласній раді Тсоавіахіму будинку по вулиці СловацькогоN14 і приміщення, зайнятого обласною автоінспекцією»
Минули серпень, вересень і жовтень а тов Таран все ще не виконав цієї постанови.
11 листопада 1967 року, «Вільна Україна»
Жнива на голубих плесах
На 316 гектарах розкинулись стави Стрийського рибгоспу. На честь ювілею Радянської держави його колектив зобов’язався дати трудящим 2800 центнерів товарної риби.
Тепер у рибоводів – жнива. Уже обловлено 174 гектари водного дзеркала, з яких взято 1600 центнерів коропа, що на 200 центнерів більше, ніж передбачалося.
Чималих успіхів досягли рибалки Соколівської дільниці. На ставах Сихова-Долішнього рибалка Степан Івасів з кожного гектара водного дзеркала зібрав по 12,8 центнера коропа, 10 центнерів – такий доробок рибалки Федора Бака.
Усі дільниці господарства успішно виконали передювілейні зобов’язання. Жнива на голубому плесі тривають.
12 листопада 1967 року, «Вільна Україна»
Не шинок при дорозі
У Львові є ціла низка закладів з поетичними назвами – «Веселка», «Чайка», «Верховина», «Берізка» і т.д. Ось «Чайка». Вдень це дієтична їдальня. Голі стіни, в кутку гора ящиків з портвейном, довгий ряд не дуже ретельно витертих столиків, один з яких встановлено навіть при вході. І дві величезні черги – до буфету й за стравами. Така буденна картина в кафе. Нічого, щоб нагадувало море, у «Чайці» не має. Хоча, можливо, хлопців, які принесли і розпили пляшку сорокаградусної й покачує, наче під час шторму. Сухих вин немає. І це, мабуть, особливо до вподоби любителям спиртного. Стоячи п’ють Що ж, обстановка в кафе диктує правила поведінки. Товариство переважно парубоцьке. Дівчатам тут нічого робити. Хазяї «Чайки» цураються кави, морозива.
Аналогічну картину довелось побачити і в інших кафе. У «Веселці» гучно грає оркестр. Щоб розмовляти з товаришем, треба кричати йому у вухо.
Я попросив подати фірмову страву. Мені запропонували звичайний шніцель і свинину.
9 листопада 1991 року, «За вільну Україна»
Заокеанський подарунок – «ЗВУ»
Від імені одного із сіднейських відділів Союзу Українок Австралії до редакції звернулася пані Тетяна Борець. Вона запропонувала передплатити за кошти української жіночої організації, яку вона репрезентує, часопис «За вільну Україну» читачам на сході України.
Отже всеукраїнську газету, яка видається у Львові, отримуватимуть завдяки австралійським українкам учні та вчителі єдиної у Донецьку української середньої школи.
15 листопада 1991 року, «За вільну Україну»
«Нехай між стінами цього дому перебувають ангели…»
Освячено Львівський обласний комісаріат
Певна річ, вперше в Україні. Звісно, за згодою та з ініціативи начальства, при підтримці колективу. Господар дому, військовий комісар області генерал-майор Іван Алташин, признався, що хоч і є хрещеним чоловіком, однак вважає себе атеїстом. Втім, тут же сам і засумнівався, чи є цей світогляд його твердим переконанням, а чи, радше, звичкою, зрештою – обов’язком, що його попередня заідеологізована система вимагала воістину свято виконувати.
Попри все це генералові дуже подобається сам обряд і помітним було його зворушення, як краплі свяченої води впали на величезний робочий стіл з пультом управління і телефонами, на гігантську карту Європи на стіні з даними про Збройні Сили НАТО, на портрет Михайла Горбачова…
Немає коментарів:
Дописати коментар