Чи постарішає Львів на 16 років?

Стосовно дати заснування Львова історики сперечаються вже не один десяток, і навіть не одну сотню років. З плином років ця подія відсувається в глибину років. Здавалось би, до загальноприйнятої дати – 1256 рік, як року першої згадки вже усі звикли, понад те, саме вона фігурує у різноманітній рекламній продукції, класикою з поміж яких є горнятка з написом «Львів-1256». Власне про те, як історики «вирахували» цю дату я вже писав раніше. І хоча дата вже начебто усталилась, однак запитання в істориків таки залишились. Не так давно львівські науковці Іван Паславський та Ярослав Книш знайшли документи, які свідчать, що ймовірною датою заснування Львова є аж 1240 рік, ну а засновниками міста могли бути король Данило Галицький та його син Лев. 

Роль князя Лева Даниловича у заснуванні Львова незаслужено применшена. www.litopys.com.ua

Якщо це припущення вірне, то вже цього року ми мали б святкувати не 759-ту річницю, а 775-у, тобто невеликий ювілей. Зрештою, справа напевне не в ювілеї – зараз не та ситуація, а у встановленні істини. Я опитав кількох відомих львів’ян – і з числа істориків та гідів, і з числа представників влади – як діючих, так і колишніх – яку дату вони вважають ближчою до істини. І найперше, що варто відзначити – крапку у цьому питані ставити ще дуже рано, адже всі вони ставлять під сумнів і одну і іншу дату. Якщо узагальнювати – достеменної відповіді ми не отримаємо ніколи, бо ймовірно, такої одномоментної події і не було. Хіба-що раптом у пилюці якогось архіву (не обов’язково львівського) знайдеся указ короля Данила (а можливо і якогось іншого князя) з повеління закласти місто на схилах Високого замку.

На думку львівського екскурсовода Петра Радковця 1256 рік є датою не заснування, а першої письмової згадки про місто. 6767 рік від створення світу було зазначено в літописі. Це відповідає 1259 року. Натомість 1256 рік – дата, яку вивели на основі інших документів. Насправді коли було засновано Львів – це не знає ніхто – зазначив Петро Радковець. Натомість львовознавець Ігор Мельник ввважає, що першою згадкою про Львів є таки 1240 рік, однак припускає, що насправді місто могло виникнути ще у Х столітті.

У цьому документі ймовірно міститься перша згадка про Львів. www.gazeta.lviv.ua

Колишній виконувач обов’язків бургомістра Львова Зеновій Сірик припускає, що Львову понад 800, а можливо і понад 900 років. Якщо місто згадується у 1256 році, то початок його будівництва був на 100-200 років раніше. Очільник львівської області Олег Синютка, який багато років працював першим заступником львівського магістрату вважає, що це питання повинні вирішити науковці, хоча й зізнається, що й сам має історичну освіту.

Василь Куйбіда, який 8 років поспіль обіймав посаду міського голови вважає, що нова дата заснування Львова, яку встановили львівські історики Іван Паславський та Ярослав Кнш є приводом до фахової дискусії, яка і дасть відповідь на це запитання, відтак дату мають визначити фахівці.

Засновник галереї «Дзига» Маркіян Іващишин з великим зацікавленням поставився до інформації про 1240 рік, як ймовірну дату заснування Львова: «Якщо факт , заснквання Львова в 1240 є незаперечним (визнаним більшісттю наукового середовища) - то безперечно чим довша історія міста , тим краще.»

Художник Ігор Гавришкевич є прихильником класичної дати заснування Львова: «В історієграфї існує міжнародний принцип визначення дат заснування тих чи інших міст. Його суть полягає у тому, що датою заснування міста може вважатися тільки та, яка є найдавнішою його згадкою.Для м. Львова такою згадкою є відповідний запис 1256р. в Літописі, де наше місто згадується в контексті пожежі в Холмі. Тут варто зауважити, що інші згадки виявлені пізніше і за межами літописних записів не можуть рівнятися з вищезазначеним навіть якщо там фігурують такі дати, як 1240р. чи 1247р. та. Тому нічого сенсаційного з досліджень початку 18ст.французького історика Мішеля Лє Кієна що до заснування Львова у 1240р. не випливає. Зрозуміло і без цього, що Львів як великий населений пункт існував значно раніше.Про це засвідчують декілька факторів з яких незаперечними є археологічні дослідження, які підтведжують наявність тут поселень ще у 5ст. Зрозуміло, що поняття заснування Львова ,які інших міст є відносним.Є фактори за якими можна припустити, що коли народився син Князя Данила Лев то Львів ( приблизно 1225р) вже був достатньо великим і красивим на той час містом тому і сподобався батькові, який укріпивши його та надавши княжого статусу привернув до нього увагу купців іноземних держав.Напевно це і дало змогу поширити і формацію про заснування і назву Міста Лева. Але так як на цей час принціпи визначення дати заснування міст не змінилися то і відома нам дата 1256р. як заснування м. Львова залишиться незмінною. Що до виклю чення у цьому питанні, то воно стосується поки тільки м. Києва, для якого дату заснування було визначено за результатами археологічних розкопок ще у радянські часи.»

Одне з найдавніших зображень Львова. www.gazeta.lviv.ua

Найвідоміший львівський батяр та бард Віктор Морозов хоча й не чув про нову дату заснування Львова, однак вважає, що коли ця інформація є достатньо вірогідною, то цього року слід було відзначати 775-у річницю першої згадки про Львів. 

Врешті історик та львовознавець Ігор Лильо вважає обидві дати достатньо умовними, ну а археологи, на його думку, швидко доведуть що поселення на цій території існували і раніше. 

До речі, про археологів я вже писав раніше (див.: http://lvivreport.blogspot.com/2015/01/blog-post_15.html) експедиція під керівництвом Олега Осаульчука на вулиці Веселій (це район ринку «Добробут») знайшла залишки поселення празько-корчакської культури, яке вони датують 7 століття. Втім сам Олег Осаульчук це поселення із Львовом, як містом, не пов’язує. Для археологів таке явище не є чимось дивним, коли на одній ділянці вони знаходять поселення, які належать до різних часових періодів. Але це свідчить про інше – місце, на якому виник Львів дійсно настільки вигідне, що до нього повертались люди у різні епохи. 

«Львів – місто толерантне» – українські азербайджанці

Голови та активісти громадських організацій азербайджанців майже зі всіх областей України 13 березня зібрались у Львові аби провести конференцію-круглий стіл «Солідарність між державами Азербайджан та Україна». Голова конгресу Асамблеї національностей України та один з лідерів азербайджанської громади Ровшан Тагієв розповів, що Львів для проведення своєї конференції вони обрали не випадково – тим самим вони хочуть показати, що ніде в Україні не має якихось національних проблем.

Він зазначив, що азербайджанці, які живуть в Україні хочуть бути добрими громадянами України, водночас вони є важливим чинником співпраці між двома країнами, зокрема інформуючи своїх родичів та знайомих на історичній батьківщині про реальне життя в Україні. До того ж азербайджанці добре розуміють проблеми, які виникли зараз перед нашою державою, адже на початку 90-х років минулого століття – їх країна сама стала жертвою військової агресії внаслідок якої втратила значну частину території, котра до сьогодні залишається окупованою. Саме тому азербайджанці активно підтримують Україну, як свою нову батьківщину. Якщо говорити про львівських азербайджанців, вони надають усю можливу допомогу Львівському військовому госпіталю.

Загалом в Україні живе близько півмільйона азербайджанців, однак лише трохи більше половини з них мають українське громадянство, чимала частина з них живуть у змішаних сім’ях

Раніше я повідомляв (див.: http://lvivreport.blogspot.com/2015/03/95.html ), що 95-річного львів’янина Михайла Хусківадзе офіційно визнали найстарішим діючим тренером. Пан Михайло тренує паціональну параолімпійську збірну із стрільби з луку.

Місто, в якому заблукав розвідник Віктор Суворов

Львів сприймають по-різному – залежно від місця проживання, професії, досвіду, естетичного смаку. Турист чи людина, яка приїхала до Львова у відрядження, бачить його по-своєму, часом вона помічає речі, які для нас є повсякденними, до яких ми звикли, над якими вже і не задумуємось. Наприклад, орієнтація у місті для львів’ян – річ елементарна. У цьому хитросплетінні вуличок нам важко заблукати, хіба що іноді, потрапивши в новий для тебе район можеш уточнити у випадкового перехожого напрям, а далі, як-то кажуть, самі розберемось. Натомість для мандрівників це елементарне питання часом стає неабиякою проблемою. Причому навіть для людей зі спецпідготовкою, зокрема в орієнтуванні на місцевості. Одного разу в такому становищі опинився молодий совіцький розвідник Віктор Суворов (Різун), який у нашому місті починав недовгу шпигунську кар’єру. Після кількох років роботи у Львові його направили в закордонне відрядження у женевську резидентуру ГРУ, звідки капітан найпотаємнішої розвідки у світі утік до Сполученого Королівства. І вже через багато років описав свій шлях у совіцьку військову розвідку та втечу з радянської амбасади до Великобританії у романі «Акваріум». Є там і рядки, в яких він описує перше враження від Львова, зокрема, як, незважаючи на знання, що здобув у таємній шпигунській академії, заблукав у столиці Галичини. Отож слово Віктору Суворову:

Десь тут заблукав совіцький розвідник Віктор Суворов (Різун). Вулиця Єрошенка, справа залізнична колія Знимка uk.wikipedia.org

«Львів – найзаплутаніше місто світу. Багато століть тому його будували так, щоб вороги ніколи не могли знайти центр міста. Природа зробила все для того, щоб допомогти будівельникам: пагорби, яри, урвища. Вулички Львова спіралями скручені та викидають непрошеного відвідувача то до прямовисного урвища, то в тупик. Напевне, я цьому місту також ворог. Центр міста я ніяк не можу відшукати. Серед каштанів видніються шатра собору. Ось він, поруч. Ось оминути кілька будинків. Але провулок веде мене догори, пірнає під міст, кілька разів круто ламається, і я більше не бачу собору, та й узагалі заледве уявляю, в якому напрямку його шукати. Повернемось назад та повторимо все спочатку. Але і це не вдається. Провулок веде мене у густе павутиння кривих, горбатих, але на диво чистих вуличок і нарешті викидає на гамірну вулицю з незвично маленькими, майже іграшковими трамвайчиками. Ні, самотужки мені не знайти, і вся моя диверсійна підготовка не допоможе. Таксі! Гей, таксі! До штабу округу! У Пентагон? Ну так, саме туди, в Пентагон.

Величезні корпуси штабу Прикарпатського військового округу збудовані недавно. Місто знає ці скляні глиби, які називають Пентагоном.

Львівський Пентагон – це велетенська організація, яка тисне на новачка величезною кількістю охорони, полковницьких погонів та генеральських лампасів.

Але насправді все не так складно, як здалося першого дня. У підпорядкуванні штабу військового округу приблизно така територія, як, наприклад, Західна Німеччина, з населенням сімнадцять мільйонів осіб. Штаб округу відповідає за збереження совіцької влади на цих теренах, за мобілізацію населення, промисловості та транспорту в разі війни. Крім того, штаб округу має в підпорядкуванні чотири армії: повітряну, танкову, дві загальновійськові. Напередодні війни штаб округу перетвориться у штаб фронту та буде керувати цими арміями».

Віктор Суворов, «Акваріум», глава V, частина 1

У Львові туристичний бум

Новорічно-різдвяні свята підтвердили свою славу «високого» туристичного сезону у Львові – протягом 30 грудня – 12 січня наше місто відвідало майже 300 тисяч мандрівників – їх всіх вже докладно порахували в управлінні туризму Львівського магістрату – оповілиhttp://lvivreport.blogspot.com у пресовій службі магістрату. Тобто кожного дня у Львові було майже 25 тисяч гостей – і всі вони п’ють каву та пиво, знимкують пам’ятки і себе на їхньому фоні, спостерігають за фестивалями, яких тими днями вистачало, а головне – таки вчаться колядувати. Бо де ще так в світі заколядують.

www.afishalviv.net

У магістраті ще точно не знають, з яких міст та країв були ці туристи, але вже відомо, що 1415 з них звернулись до Центру туристичної інформації, з них майже 1100 – таки наші, вітчизняні мандрівники, які вчинили за старим галицьким принципом «свій до свого по своє». Найбільше в центр туристичної інформації звернулось киян – 418 мандрівників, також було багато харків’ян, одеситів та дніпропетровців. З поміж іноземців найбільше, звісно, було поляків.

Раніше я вже повідомляв (http://lvivreport.blogspot.com/2015/01/blog-post.html), що через теплу погоду та нестачу снігу у Славську є проблеми з туристичним сезоном.

У Львові презентували дослідницький проект «Інформаційна база даних «Міські голови Львова»

Сьогодні Центр міської історії презентував дослідницький проект «Інформаційна база даних «Міські голови Львова» -- про це оповіли у Центрі міської історії.

uk.wikipedia.org

У цій поважній установі кажуть,  що цей проект є результатом роботи ряду поважних інституцій, зокрема Львівського національного університету імені Івана Франка, ряду інституцій, які займаються історичними дослідженнями, серед яких самого Центру міської історії. Проект передбачає укладення повного переліку керівників Львова від першої історичної згадки про місто у ХІІІ столітті до наших днів, а також створення відповідної цифрової бази даних, яка буде розташована на веб-сторінці проекту Центру міської історії «Інтерактивний Львів».

Задум полягає в тому, аби створити джерелознавчі передумови для вивчення досвіду управління Львовом, проектуючи його на роль особистостей та з урахуванням різноманітності й, водночас, цілісності історичного процесу. У підсумку історики планують укласти повний список львівських війтів, бурмистрів / бургомістрів, президентів, голів міськвиконкому, міських голів. Дані про кожну особу можуть (залежно від періоду) включати відомості про роки життя, місце народження і поховання, період перебування на посаді керівника міста, а також загальний управлінський досвід, основні періоди громадської та політичної діяльності. У зв'язку з текстовим матеріалом подано візуальний ряд, який представляє портретні зображення, гравюри, медальйони, пам'ятні таблиці, надгробки, епітафії, автографи, кам'яниці, в яких жили керівники міста.

Призначення цих матеріалів – популяризація Львова як міського осередку, в якому протягом століть стикалися і взаємодіяли різні історико-правові та культурні традиції.

11 – 17 серпня в хронописі Львова та Галичини

Історія останнього тижня

 

* Днями Львів залишався глибоко тиловим містом. Погані новини – на Львівщині ховали наших земляків, які загинули під час АТО, – з початку кампанії наш рахунок сягнув 37 бійців. Хороша вістка – у відпустку повернулись наші військові та прикордонники. Напевне, цими двома подіями тиждень, що минув, увійде в історію. Принаймні в історію тих родин, яких це безпосередньо стосувалося.

* Цього тижня також помер ветеран українського визвольного руху Іван Губка-«Недоля» -- ветеран УПА, учасник Норильського повстання та член Українського національного фронту, який створив останній Крайовий Провідник ОУН (б) в СРСР Зеновій Красівський. За свої погляди він відбув 11 років ув’язнення.

* З мирних новин – українські та польські археологи, які розпочали розкопки в селі Оселя Яворівського району, знайшли поселення, що існувало 6000 років тому і належить до культури лійчастої кераміки. Археолог Рятівної археологічної служби Наталя Войцещук каже, що ці дослідження слід продовжити наступного року, адже вже перші знахідки стали своєрідною сенсацією.

Історія зовсім недавня

 

* 15 серпня 2012 р., за підсумками опитування, яке провів журнал «Фокус», Львів визнано найкращим містом для життя в Україні. За це проголосувало 3899 користувачів Facebook.

* 11 серпня 2010 р. в рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу-2012 Львів відвідав генеральний секретар УЄФА Джанні Інфантіно.

* 12 серпня 2009 р. до Всесвітнього дня молоді львівські брейкдансери затанцювали брейк на найвищій точці Львова – оглядовому майданчику Високого Замку.

Історія не така давня

* 13 серпня 1991 р. помер перший міський голова Львова Богдан Котик. Саме він був ініціатором ухвали міської ради про демонтаж пам’ятника Лєніну перед Львівською оперою.

 

* 17 серпня 1969 р. львівські «Карпати» стали володарями кубка СРСР.

* 17 серпня 1947 р. помер один зі засновників «Пласту», голова товариства «Сокіл-Батько», член Бойової управи і чотар УСС Іван Боберський.

* 12 серпня 1947 р. перші відділи УПА після тривалого рейду пробилися до Західної Європи.

* 13 серпня 1941 р. сталась ще одна подія, пов’язана з головним футбольним клубом Львова – «Карпатами» -- цього дня народився один з найвідоміших львівських футболістів Ігор Кульчицький – багаторічний капітан «Карпат», володар Кубку СРСР 1969 р.

* 16 серпня 1945 р. у Москві підписано «Договір між СРСР і Польською Республікою про радянсько-польський державний кордон». Лінія кордону пролягла на захід від «Лінії Керзона».

Історія бабці Австрії

* 14 серпня 1916 р. почалися бої Українських січових стрільців за гору Лисоню в складі австрійської армії проти російських військ.

* 17 серпня 1914 р. у Львові створено легіон Українських січових стрільців.

* 12 серпня 1913 р. народився один з найталановитіших львівських скульпторів середини ХХ століття Євген Дзиндра. Сталася ця подія у славному селі Демня Миколаївського району, яке відоме своїм вапняковим кар’єром та давньою школою різьби по каменю. Львів’янам він залишив, зокрема, дві скульптури левів, які стережуть вхід до ратуші, а також два десятки надгробків на Личакові.  Одночасно з ним народився і видатний український письменник, співробітник видань Івана Тиктора у Львові Іван Керницький.

* 12 серпня 1904 р. побачив світ український радянський письменник Петро Козланюк. За радянських часів він був також активним громадським діячем, депутатом Верховної Ради СРСР 3 --5 скликань.

* 13 серпня 1885 р. у містечку Рудно, у сім’ї видатного львівського архітектора Василя Нагірного народився син Євген, який продовжив родинну справу. У 20 -- 30-х роках минулого століття під його керівництвом на Галичині споруджено чимало будівель та церков. Серед помітних робіт Євгена Нагірного у Львові: Народна лічниця, реставрація будинку на Руській, 10, дім Рідної школи на Коцюбинського, 23, церква Святого Андрія Первозванного на вулиці Варшавській.

Історія давня

* 13 серпня 1698 р. у Раві-Руській російський цар Петро I уклав договір із Польщею про спільну війну проти Швеції.

Історія древня

* 17 серпня 1245 р. у битві біля Ярослава  Данило Галицький розгромив угорське військо і покінчив з боярським спротивом у Галицько-Волинському князівстві.